Психологічний супровід та підтримка дорослих і дітей у кризових ситуаціях

Професійний діалог для практичних психологів закладів професійно-технічної освіти „Психологічний супровід та підтримка дорослих і дітей у кризових ситуаціях”. У китайській мові слова "криза" і "можливість" позначаються одним і тим же ієрогліфом, і в цьому полягає величезна мудрість. К. Тернер Психологічний супровід та підтримка дітей та дорослих у кризових ситуаціях є важливим елементом для підтримки психічного здоров'я та здатності людини долати труднощі. Кризова ситуація може бути будь-якого роду - від природних катастроф, до особистих криз, таких як втрата роботи, розлучення, хвороба або смерть близької людини. Незалежно від причини кризи, люди можуть переживати важкі емоції, такі як тривога, страх, розпач та безпорадність. Психологічний супровід та підтримка допомагає зменшити ці емоції та надати підтримку тим, хто потребує допомоги. Виклики сьогодення та соціальні очікування зумовили до обговорення та ретельного огляду зазначеної теми на засіданні професійного діалогу для практичних психологів ЗПТО, що відбулося 23 травня 2023 р. „Психологічний супровід та підтримка дорослих і дітей у кризових ситуаціях»”. Олайн-засідання підготовлене та організоване Світланою Демидась, методистом навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи. Мета засідання полягала в тому, щоб поглибити знання, вміння та навички учасників в галузі психологічних аспектів кризових ситуацій та адаптації в особливих умовах; розглянути важливі теоретичні аспекти переживання кризових травматичних ситуацій та практику надання психологічної допомоги дітям та дорослим; ознайомити практичних психологів з ефективними техніками та прийомами, які використовуються в роботі з постраждалими для стабілізації стану. Зокрема СвітланаДемидась, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО розкрила питання щодо видів та особливостей критичних та кризових ситуацій, механізмів впливу кризових ситуацій на особистість та форми подолання кризових ситуацій. Оксана Жизномірська, кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО акцентувала увагу на кризових ситуаціях та ролі адаптаційних ресурсів людини, соціальних стереотипів у формуванні поведінкових стратегій з метою подолання особистісних криз та критичних ситуацій. професійному самоствердженні та саморозкритті особистості практичного психолога, педагога у викликах сьогодення. Валентина Гузік, практичний психолог ДНЗ «Чортківське ВПУ» смт. Заводське; зосередила увагу на особливостях реакції особистості на стрес в екстремальних травматичних умовах: емоційні, поведінкові, соціальні когнітивні та фізіологічні зміни їх психологічні наслідки(досвід роботи). Наталія Війтик, практичний психолог ПТНЗ Заліщицьке ВПУ м. Заліщики, розкрила питання ролі практичного психолога у кризових ситуаціях, запропонувала практичні поради та рекомендаці щодо роботи з дітьми та дорослими в кризових ситуаціях: Інна Сіньковська, завідувач науково-педагогічної бібліотеки ТОКІППО підготувала рекомендаційний бібліографічний список літератури, новинки психологічних видань із даної теми.. Учасники обмінювалися позитивним досвідом, висловлювали щирі подяки, продукували нові ідеї, окреслювали свої бачення щодо подальшої співпраці та ефективної психологічної комунікації. Дякую усім за розуміння та співпрацю.

Резильєнтність: життєстійкість в умовах війни.

В період довготривалого стресу, з яким стикнувся кожен українець на допомогу приходить наша внутрішня супер-сила – Резильєнтність. Це здатність зберігати стабільний рівень психологічного та фізичного функціонування в несприятливих ситуаціях, адаптуватись і виходити з них без стійких порушень. Простими словами – це життєстійкість, вміння справлятись з труднощами, кризовими ситуаціями та зростати, переживши складний досвід та виклики. Базується резильєнтність на наших: • Цінностях • Мисленні • Емоційній регуляції • Діях • Об’єднанні і спільній діяльності з іншими • Ресурсах Про резильєнтність є дві новини: частково її базовий рівень закладено природою. Хтось з народження є більш витривалим, легше та швидше відновлюється після стресових подій. Друга (хороша) новина, оскільки резильєнтність можна метафорично назвати нашим психічним мʼязом, то його як і звичайні мʼязи можна розвивати і нарощувати. Для цього необхідна регулярність занять, їх помірність, аналіз впливу, час для відновлення і час для зростання. З чого почати розвиток своєї життєстійкості? 1. Забезпечити базу Попіклуйтесь про основу, на яку спирається наша якісна життєдіяльність як така: повноцінне харчування, сон, фізична активність. 2. Розбивати великі цілі на маленькі кроки і помічати досягнення. Магія дрібних кроків в досягненні своїх цілей полягає в тому, що одразу результат наче не помітний, проте накопичувальний ефект від них перевищує будь які одноразові гіпер-зусилля. Важливо хвалити себе за регулярність дій і відмічати свій розвиток. 3. Бути собі другом. А що, якщо можна не лише критикувати, а і хвалити, вірити в себе і підтримувати, як найкращий друг? Класною практикою для розвитку цієї навички є щоденник вдячності. Щодня пиши мінімум три речі за які ти собі сьогодні вдячна і помітиш, наскільки доброзичливішою до себе станеш. 4. Знати і вчасно поповнювати свої ресурси Склади список справ, які тобі подобаються, допомагають відновити сили і приносять задоволення. Обовʼязково займайся ними. Маленькі приємності мають бути щодня, а великі внесені в план першими і пріоритетними. Спочатку піклування про себе і свої сили, потім – піклування про світ. 5. Будувати стосунки з іншими. Спілкування і глибокі стосунки з близькими людьми, взаємодія з однодумцями і створення спільних справ та спогадів є нашим величезним ресурсом. Складні часи легше переживати разом, маючи можливість проговорити, поділитись своїм станом і отримати прийняття та підтримку. Вкладайся в відносини з цінними для тебе людьми.

Трикутник партнерства: педагоги-учні-батьки Рекомендаційний бібліографічний список газетно-журнальних статей

Трикутник партнерства: педагоги-учні-батьки Рекомендаційний бібліографічний список газетно-журнальних статей Педагогіка партнерства [Педагогіка партнерства]. Завучу. Усе для роботи. 2018. № 5/6. С. 35-52. [Я в колективі: Тренінги з формування партнерства та взаємодії для учнів середньої та старшої школи]. Шкільний світ. 2019. № 13. Аксьонова Г., Борлак Л. Педагогіка партнерства НУШ: Тренінгове заняття. Методист. 2021. № 1/2. С. 80-87. Барабаш О. Педагогіка партнерства - сучасний тип взаємодії між учасниками освітнього процесу. Учитель початкової школи. 2018. № 8. С. 3-7. Батраченко О. В. Трикутник партнерства: педагоги-вихованці-батьки. Виховний проект. Трудове навчання в школі. 2017. № 10. С. 43-47. Богінська Л. Управління і партнерство: Роль адміністрації, педагогів, учнів та батьків у формуванні організаційної культури навчального закладу: Тренінгове заняття. Методист. 2017. № 2. С. 53-57. Бугайчук А. Вічний трикутник: Як взаємодіють учителі, батьки та учні. Директор школи. 2018. № 21/22. С. 20-24. Відмиш Л. Педагогіка партнерства в освітньому процесі НУШ: Семінар для заступників директорів з навчально-виховної роботи. Методист. 2019. № 2. С. 10-31. Власенко О. Рівноправна спільнота. Директор школи. 2021. № 3/4. С. 20-27. Власенко О. У єдності - сила: Педагогіка партнерства як важливий складник якості освітнього процесу. Директор школи. 2021. № 3/4. С. 8-19. Детинич Н. В. Взаємодія сім'ї та школи як запорука ефективності виховного процесу. Педагогічна майстерня. 2018. № 5. С. 4-8. Канай О. Піклувальна рада - колективний орган соціального партнерства. Директор школи. 2017. 1/2. С. 47-49. Кириченко В., Ковганич Г. Партнерство закладу освіти й сім'ї. Методист. 2019. № 4. С. 40-49. Коломис А. М. Співпраця школи, сім'ї та батьківської громади як важливий компонент ефективної діяльності закладу освіти: реалізація проекту "Психолого-педагогічна освіта батьків". Виховна робота в школі. 2018. № 5. С.43-44. Лагодюк В. Ю. Дієве партнерство - успішна школа! Управління школою. 2017. № 10/12. С. 11-32. Мацук М. Партнерство вчителя з батьками як підгрунтя становлення соціально успішної особистості молодшого школяра. Початкова школа. 2019. № 11. С. 46-50. Мельник О. М. Партнерство в дії. Пілотна модель партнерства у Новій українській школі. Управління школою. 2019. № 19/21. С. 2-12. Ніколенко Л. Педагогіка партнерства як умова реалізації завдань розвитку особистості дитини в контексті Нової української школи. Методист. 2018. № 6. С. 62-65. Оніщенко І. В. Педагогіка партнерства як ключовий компонент нової української школи: Тренінги. Початкове навчання та виховання. 2018. № 22/24. С. 28-32. Оніщенко І. Довіра до освіти починається з педагогіки партнерства. Початкове навчання та виховання. 2019. № 4/5. С. 2-7. Оніщенко С. Соціальне партнерство закладу освіти в контексті модернізації національної освіти. Директор школи. 2018. № 17-18. С. 100-103. Паніна С. Партнерські стосунки в системі "дитина - батьки - вчитель" як чинник гармонійного розвитку учнів. Початкова школа. 2018. № 9. С. 45-48. Прокопенко Т. І. Педагогіка партнерства - основа практичної діяльності вчителя. Завучу. Усе для роботи. 2019. № 21/22. С. 28. Просіна О. Соціальне партнерство в закладі освіти: Співпраця батьків та адміністрації. Методист. 2020. № 6. С. 50-65. Савельєва Н. В. Школа партнерства як модель ефективної взаємодії всіх учасників освітнього процесу. Завучу. Усе для роботи. 2019. № 11/12. С. 2-18. Савельєва Н. В., Бендерська О. В., Федорець М. О. Школа партнерства як модель ефективної взаємодії всіх учасників освітнього процесу. Управління школою. 2018. № 25/27. С. 64-79. Сесик О. О. Педагогіка партнерства - ключовий компонент формули нової школи. Класному керівнику. Усе для роботи. 2017. № 6. С. 5-7. Сисенко Т. Довіра до освіти починається з педагогіки партнерства. Початкова школа. 2019. № 12. С. 1-2. Способи ефективної взаємодії в ЗЗСО: Педагог і підлітки з труднощами соціальної взаємодії: Форми та методи роботи з батьками, учнями, педагогами: [Спецвипуск]. Шкільний світ. 2018. № 21 Конфлікт [Медіація. Вирішення конфліктів: Спец випуск. Підбір матеріалів]. Соціальний педагог. 2020. № 5. Бєляєва К. Профілактика конфліктів: вплив практичного психолога на їх вирішення. Психолог. 2018. № 17/18. С. 38-51. Венніченко О. Конфлікт і способи його подолання: Практичне заняття з педагогами. Психолог дошкілля. 2018. № 4. С. 9-12. Крамаренко А. В. Профілактика конфліктів в учнівському середовищі: тренінгове заняття для педагогів. Шкільному психологу. Усе для роботи. 2017. № 5. С. 28-32 Матус Р. Як дітям уникнути конфліктів у школі. Директор школи. 2019. № 3. С. 91-96. Рябуха М. С. Стиль поведінки в конфлікті. Основи здоров'я. 2019. № 2. С. 43-44. Сергієнко О. Способи вирішення конфліктних ситуацій: робота з педагогами. Заняття з елементами тренінгу. Психолог. 2018. № 19/20. С. 34-43. Соколюк О. Дитячі конфлікти в школі: Як запобігти та вирішити. Сучасна школа України. 2017. № 10. С. 56-59. Суворова О. Як долати конфлікти? Класному керівнику. Усе для роботи. 2018. № 6. С. 17-23. Тарасова О. В. Конфлікт і спілкування: Заняття з елементами тренінгу для учнів 9-х класів. Шкільному психологу. Усе для роботи. 2019. № 6. С. 21-27. Харченко Н. Скарга: Ділова гра на розвиток уміння аналізувати конфлікт для учнів 11-го клас. Шкільний світ. 2019. № 1. С. 34-38. Юр`єва Ю. В. Конфлікти: Шляхи розв`язання: Тренінг, 8 клас. Виховна робота в школі. 2020. № 6. С. 30-31. Робота з батькам [Співпраця психолога та батьків]. Психолог. 2022. № 1/2. [Учителі й батьки: як стати союзниками? Методичні рекомендації: Спецвипуск]. Завуч. 2019. № 3. Бантуверіс К. 5 порад налагодження співпраці з батьками ваших учнів. Класному керівнику. Усе для роботи. 2019. № 6. С. 8-9. Гайова Т. Спілкування з батьками як запорука успіхи дитини. Початкова освіта. 2018. № 18. С. 30-39. Гапонько Т.М. Партнерські стосунки - запорука успіху: Тренінг для батьків. Початкове навчання та виховання. 2019. № 7/9. С. 5. Гриценко Л. "Педагогізація " батьків: Особливості діяльності батьків. Соціальний педагог. 2018. № 9. С. 7-24. Гурська О., Самсоненко І. Об'єднані спільними прагненнями: Нові орієнтири в співпраці закладу освіти з батьками. Директор школи. 2021. № 3/4. С. 56-101. Калабуха Л. Як зрозуміти дітей та батьків. Початкова освіта. 2019. № 4. С. 30-35. Коршун Ю. А. Програма вивчення родини учня. Педагогічна майстерня. 2018. № 11. С. 40-47. Куца, Л. П. Дітей навчає те, що їх оточує: Методичні рекомендації щодо роботи з батьками. Педагогічна майстерня. 2019. № 12. С. 12-20. Мацук М. Партнерство вчителя з батьками як підгрунтя становлення соціально успішної особистості молодшого школяра. Початкова школа. 2019. № 11. С. 46-50. Панкоша К. Учителі й батьки: як стати союзниками?: Спецвипуск. Початкова освіта. 2019. № 16. Полякова Н. В. Робота з батьками - важлива ланка виховної діяльності класного керівника. Початкове навчання та виховання. 2019. № 16/18. С. 79-82. Рашовська І. Психологічний супровід формування батьківсько-дитячих стосунків у початковій школі. Початкова школа. 2018. № 5. С. 46-48. Скрипник Г., Кучерява Н. Організація системи співпраці з батьками: Практичні аспекти навчання батьків. Соціальний педагог. 2018. № 11. С. 32-37. Ткая О. Профілактика нещирості у дітей: лекція для батьків. Психолог. 2018. № 5/6. С. 42-45. Трушкова Т. Спільна робота школи та батьківської громадськості: щодо родинного виховання школярів. Директор школи. 2018. № 11/12. С. 50-53. Шварц Н. Як учителеві впоратися зі "складними батьками". Педагогічна майстерня. 2019. № 1. С. 22-24. Шкльода А. На допомогу батькам: Як зберегти душевний комфорт дитини. Психолог. 2021. № 7/8. С. 90-103. Укладач Інна Сіньковська

Семінар для практичних психологів ЗЗСО «Формування безконфліктного середовища на засадах педагогіки партнерства в ЗЗСО».

Семінар для практичних психологів ЗЗСО «Формування безконфліктного середовища на засадах педагогіки партнерства в ЗЗСО». «Якщо учитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, в серці дитини ніколи не з’явиться зло». В. Сухомлинський. Сьогодні в умовах модернізації української освіти одним із напрямків оптимізації освітнього процесу є його спрямування на демократизацію взаємовідносин вчителя та учня, що відображається в нових підходах до навчання: створенні сприятливої атмосфери співробітництва, зниженні монологічного викладу матеріалу та дублювання інформації, яка може бути отримана з доступних джерел і переходу до діалогізованого спілкування з учнями в ході освітнього процесу, інтенсифікації впровадження в освітній процес активних методів навчання, які дають можливості для розкриття творчої особистості, розвитку ініціативи, активізації пізнавальної діяльності учня. «Педагогіка партнерства» є один із факторів ефективної взаємодії учасників освітнього процесу. Термін «партнерство» переважно визначають як: – система взаємовідносин, які відбуваються у процесі певної спільної діяльності; – спосіб взаємодії і взаємин, організованих на принципах рівності, добровільності, рівнозначущості та доповнюваності всіх її учасників; – організаційна форма спільної діяльності, що передбачає об’єднання осіб на відповідних умовах розподілу праці та активної участі в її реалізації; – спосіб взаємовідносин, за яких зберігаються права кожної із сторін, чітко узгоджені і злагоджені дії учасників спільної справи, що ґрунтуються на засадах взаємовигоди та рівноправності. Педагогіка партнерства – чітко визначена система взаємовідносин усіх учасників освітнього процесу (учнів, батьків, вчителів), яка: – організовується на принципах добровільності й спільних інтересів; – ґрунтується на повазі й рівноправності всіх учасників, дотримуючись визначених норм (права та обов’язки) та враховуючи ціннісні орієнтири кожної із сторін; – передбачає активне включення всіх учасників у реалізацію спільних завдань та готовність брати на себе відповідальність за їх результати. Саме цим і зумовлена актуальність онлайн-семінару, який відбувся 23 вересня 2022 року для практичних психологів ЗЗСО на тему «Формування безконфліктного середовища на засадах педагогіки партнерства в ЗЗСО» організований та проведений методистом навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи Світланою Демидась. Мета семінару полягала у тому, щоб розширити поняття педагогіки партнерства як однієї із важливих та незамінних складових в ЗЗСО; розглянути принципи та умови успішної організації партнерства школи і сім'ї; дати уявлення про організацію трикутника співпраці вчитель- учні -батьки у ракурсі дієвих практичних порад та способів їх організації. З вітальним словом до учасників семінару звернулася Тетяна Магера, в. о. заступника директора інституту з науково-педагогічної та виховної роботи. Оксана Жизномірська, кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти, яка акцентувала увагу на партнерській взаємодії учасників освітнього процесу психологічному вимірі сьогодення. Про партнерство між школою і батьками, основні підходи та способи їх втілення розповіла Голуб Марія, методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти ТОКІППО. Оксана Городецька, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту і методології освіти ТОКІППО зосередила увагу учасників на формуванні середовища партнерства в освітньому процесі засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Світлана Демидась, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи окреслила питання щодо конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у взаєминах учасників освітнього процесу через партнерську взаємодію. Практичний психолог НВК “Мишковицька ЗОШ I-III ст.-ДНЗ” Великоберезовицької селищної ради Галина Бичковська, поділилися досвідом роботи про основні форми та методи комфортної взаємодії у трикутнику партнерства: вчителі-учні-батьки та презентувала психотехніки. Інна Сіньковська, завідувач науково-педагогічної бібліотеки ТОКІППО підготувала рекомендаційний бібліографічний список літератури, новинки психологічних видань із даної теми. Учасники обмінювалися позитивним досвідом, висловлювали щирі подяки, продукували нові ідеї, окреслювали свої бачення щодо подальшої співпраці та ефективної психологічної комунікації. Дякую усім за розуміння та співпрацю. До нових зустрічей!

"Формування безконфліктного середовища на засадах педагогіки партнерства в ЗЗСО"

Оголошення! 23 вересня в 11.00 год відбудеться онлайн-семінар для практичних психологів ЗЗСО на тему "Формування бузконфліктного середовища на засадах педагогіки партнерства ЗЗСО". https://meet.google.com/xgf-yqxe-quy - покликання

Основні напрямки та завдання психологічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в 2022-2023 н. р.

Основні напрямки та завдання психологічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в 2022-2023 н. р. В умовах війни учасники освітнього процесу особливо будуть потребувати підтримки. Підтримку ми дорослі можемо продемонструвати перш за все власними стійкістю та спокоєм. При цьому важливо оцінити психоемоційний стан педагогів та здобувачів освіти. Нам дорослим важливо вміти правильно давати відповіді на запитання Коли починаємо спілкування з учнями, в жодному разі не можна заперечувати реальність. Недопустимими є фрази «Нічого страшного не відбувається», «Усе добре» тощо. Коли діти запитують про війну чи військові події варто відповідати коротко, спокійно та використовуючи факти. Професійна майстерність практичного психолога закладу освіти у сучасній складній ситуації в країні має бути спрямована на надання відповідей тим викликам і проблемам, які мають учасники освітнього процесу. Практичні психологи є тими, хто вже відгукнувся на існуючі труднощі. Нові теми та форми роботи, організація психологічної допомоги, групова робота з дітьми та батьками, профілактичні, освітні, інформаційно-просвітницькі заходи, весь арсенал педагогічної майстерності необхідно сконцентрувати і спрямовувати на роботу зі здобувачами освіти. Психологічна допомога та емоційна підтримка у закладі освіти має проводитись систематично і поетапно. Практичний психолог у своїй діяльності акцентує увагу на збереженні і зміцненні психічного здоров’я учасників освітнього процесу, на засадах професійної компетентності та відповідальності, індивідуального підходу, доступності соціально-педагогічних та психологічних послуг, системності у здійсненні професійної діяльності, конфіденційності та дотримання норм професійної етики. У співпраці з педагогами, учнями та їх батьками психолог сприяє створенню гармонійного та комфортного освітнього простору, який допомагає розвитку та максимальній реалізації особистісного потенціалу кожного учня. У сучасних умовах, пов’язаних із війною виникає нагальна потреба у проведенні соціально-педагогічної і психологічної просвітницької діяльності, інформуванні усіх учасників освітнього процесу з питань збереження їхнього соціального благополуччя і психічного здоров’я. Робота з проведення просвітницької діяльності залежить від потреб певного закладу освіти. У період війни, яку російська федерація розв’язала і веде проти України, виникає нагальна потреба переосмислювання і здійснення системних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення психічного здоров’я учасників освітнього процесу. Основний зміст просвітницької роботи: - інформування з проблем торгівлі людьми; Війна посилила проблему торгівлі людьми. Жінки та діти, які змушені покинути Україну через військову агресію росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас ті, хто залишаються всередині країни, також можуть стати постраждалими від внутрішньої торгівлі людьми. Зменшення або повна втрата робочих місць, доходу внаслідок війни, масовий виїзд та розгубленість, роз’єднання сімей, поява дітей, які переміщуються без супроводу дорослих або зазнали роз’єднання з родичами, обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців та постраждалого від війни населення призводять до зростання ризиків. Тому пріоритетом в діяльності закладів освіти щодо запобігання торгівлі людьми є підвищення загального рівня правової свідомості дітей та молоді, формування навичок безпечної поведінки під час подорожі, у новому місці перебування та вдома, виховання поваги до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від торгівлі людьми. У своїй діяльності можна скористатися базою кращих практик психолого-педагогічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій і збройних конфліктів, надання соціально- психологічної допомоги постраждалим від насильства та торгівлі людьми (https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna- robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh-diy/krashchi- praktyky-psykholoho-pedahohichnoho-suprovodu-ta-pidtrymky-uchasnykiv-osvitn- oho-protsesu-v-umovakh-voiennykh-diy-i-zbroynykh-konfliktiv-nadannia-sotsial-no- psykholohichnoi-dopomohy-postrazhda/). - інформування з питань запобігання та протидії домашньому насильстві в умовах воєнного стану в Україні; - формування у здобувачів освіти національних та європейських цінностей; - ознайомлення педагогів з технологіями надання першої психологічно допомоги учасникам освітнього процесу та запровадження «Психологічної хвилинки» під час уроків; Рекомендувати вчителям під час уроку впроваджувати психологічні хвилинки, які допоможуть здобувачу освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок, на плідну роботу, завдяки чому створюватиметься сприятлива атмосфера, яка дасть змогу дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації. Регулярне впровадження психологічних хвилинок у зручний час та слушній нагоді допоможе здобувачу освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дасть змогу краще зрозуміти свої почуття. Учитель має сам визначити, коли і у який час провести психологічну хвилинку. Інформацію можна отримати на сайті (https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno- pedahohichna-robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh- diy/vpravy-dlia-ditey-ta-pidlitkiv-iaki-perebuvaiut-u-stresoviy-sytuatsii-dlia-zniattia- psykhoemotsiynoho-napruzhennia/). - інформування про вплив та наслідки вживання наркотичних, психоактивних речовин, алкоголю та тютюнопаління; - ознайомлення учасників освітнього процесу із загрозами, які може нести інтернет (шахрайство, спам, кібербулінг тощо); - популяризація ненасильницької моделі поведінки; - формування моральної поведінки, активної життєвої позиції, єдності слова і діла в особистості, готовності брати активну участь у житті своєї держави; - ознайомлення педагогів та батьків здобувачів освіти з основними закономірностями та умовами сприятливого розвитку дитини. Згідно із Законом України «Про професійний розвиток працівників»; Концепцією державної системи професійної орієнтації населення, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України; Положенням про психологічну службу у системі освіти України одним із головних завдань закладу освіти є повсякденна допомога здобувачам освіти, формування готовності до самостійного планування професійного розвитку. Профорієнтаційна робота займає важливе місце в діяльності закладу освіти, а також у роботі практичного психолога оскільки вона, з одного боку, забезпечує зв’язок системи освіти з економічною системою країни, з іншого, поєднує сьогодення здобувачів освіти з їхнім майбутнім. Саме тому освіта має не тільки забезпечувати предметну підготовку, а й створювати сприятливі умови для професійного самовизначення здобувачів освіти. Профорієнтаційна робота в закладі освіти має проводитись систематично і поетапно, починаючи з 1 класу. Практичний психолог через організацію комплексу заходів призначених для визначення у підростаючого покоління тих професійно важливих якостей (відповідних певній професії), які достатні й необхідні для оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками, що обумовлюють успішність та ефективність у професійній діяльності допомагає здобувачам освіти, враховуючи їх особистісні якості, максимально правильно вибрати свою професійну стежку. Інформуємо, що Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» започатковано реалізацію Всеукраїнського проєкту з профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії» (далі – Проєкт), що наразі триває. Мета Проєкту – сприяння здобувачам освіти свідомо обрати професію своєї мрії, стати успішним у житті та реалізувати себе в Україні. Здобувачі освіти зможуть відвідати портал Проєкту (https://www.hryoutest.in.ua/), зареєструватися та пройти профорієнтаційне тестування; отримати результат тестування, який буде відправлено на електронну пошту, зазначену під час реєстрації; Психологічний супровід розвитку та навчання дитини практичний психолог здійснює за основними напрямками діяльності: організаційно-методична робота, консультування, діагностика, корекція, профілактика, зв’язки з громадськістю. Організаційно-методична робота Важливою складовою планування діяльності практичного психолога є організаційно-методична робота. Ïï метою є організація своєї діяльності, аналіз та узагальнення результатів, підвищення власного професіоналізму шляхом самоосвіти. Орієнтирами у плануванні роботи є нормативно-розпорядчі документи та річне планування діяльності освітнього закладу, а саме узгодження плану діяльності практичного психолога із потребами закладу освіти. Поточну роботу фахівець психологічної служби закладу освіти фіксує в журналі практичного психолога/соціального педагога відповідно до листа МОН від 24.07.2019 № 1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України» за покликанням: https://docs.google.com/document/d/1UY хе kXCqYFOKgjZjd5xA4-KbSBzIef- qWQoEWugPs/edit ) Перелік нормативно-правового забезпечення фахівців психологічної служби у системі освіти України, що постійно оновлюється та доповнюється, розміщено на вебсайті ДНУ «Інститут модернізаціі змісту освіти» за покликанням https://imzo.яov.ua/psyholohichnvj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna- robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsia1nyh-pedahohi/ Консультування Ситуація, яку переживає Україна, виходить за межі звичайного досвіду роботи практичного психолога. Війна спричинила значне порушення життєдіяльності людей, шкоду їхньому здоров’ю, великі людські втрати, значні матеріальні збитки тощо. Все це вкрай негативно позначається на кожній родині. Одні родини були вимушені залишити домівку та переживають кризу, пов’язану з втратами не лише матеріальними, але і соціальними. Інші родини переживають втрату близької людини. Психічне травмування у людей, що пережили надзвичайні події, має різну глибину і складність. Це залежить від багатьох факторів: вік постраждалого, ступінь причетності до надзвичайної події (свідок, учасник, постраждалий), життєвий і професійний досвід, психоемоційний статус та вміння володіти своїми емоційними станами, наявність або відсутність підтримки з боку найближчого соціального оточення. Психологічне консультування як вид діяльності з’явилося у відповідь на потреби людей, у яких виникають певні труднощі та ґрунтується на засадах ідеї про те, що будь-яка людина може самостійно впоратись з більшістю власних психологічних проблем. Проте, за різних умов людина не завжди здатна усвідомлювати справжні причини проблеми, способи її розв’язання і саме у цьому потребує допомоги професіонала. Практичні психологи під час спеціально організованого процесу спілкування із учасником освітнього процесу, який звернувся за допомогою, актуалізують додаткові психологічні ресурси, які сприяють пошуку нових можливостей виходу із складних життєвих обставин. Практика роботи свідчить, що рідко дитина чи доросла людина звертається до психолога із скаргою на психологічну травму. Справжня травма зазвичай виявляється у процесі роботи над зовсім іншим запитом. Людину можуть турбувати труднощі у концентрації уваги, погіршення пам’яті, виникнення неуважності, страхів, почуття невпевненості в собі, відчуття втрати сенсу у житті або апатія, надмірно критичне ставлення до себе чи зниження самооцінки. У структурі консультативного процесу частіше за все зустріч розпочинається зі скарги. Звернення учасників освітнього процесу до практичного психолога, соціального педагога – це певним чином мотивоване звернення до фахівця з проханням надати конкретну форму психологічної, соціально-педагогічної допомоги. Переважно саме проблема визначає запит учасника освітнього процесу. Діагностична робота Діагностична робота має бути простою і доступною, а за результатами планується подальший супровід навчання та розвитку дітей. Важливими завданнями діагностики є підбір діагностичного інструментарію, придатного для роботи з різними категоріями здобувачів освіти та уточнення змісту та методів корекційної роботи з урахуванням результатів психологічної діагностики. Практичний психолог аналізує результати дослідження, заносить їх у картку індивідуального супроводу здобувача освіти. За результатами психологічного дослідження окреслюються подальші шляхи супроводу здобувача освіти Тактика практичного психолога зводиться до вирішення таких завдань: складання діагностичного висновку на здобувача освіти із занесенням результатів до індивідуальної картки; проведення бесіди з дитиною, батьками та педагогом за результатами діагностики, повідомлення результатів дослідження в межах компетенції фахівця психологічної служби; залучення здобувача освіти до програми підвищення стресостійкості з визначенням індивідуального або групового формату роботи з наданням переваги груповому формату відповідно до його віку; консультаційний супровід батьків та педагога з метою надання рекомендацій щодо створення підтримуючого середовища, визначення динаміки змін у дитини; спостереження за здобувачем освіти під час уроків та в позаурочний час із зазначенням динаміки змін у поведінці та емоційному стані особи; поради батькам та педагогам щодо залучення здобувача освіти до різних активних заходів. Строк втручання практичного психолога визначається індивідуально для кожної дитини, яка пережила травматичну подію, зокрема з урахуванням гостроти проблеми, ступеня функціональної спроможності мінімізувати негативні наслідки, рівня розвитку зв’язків із соціальним оточенням. Планування індивідуальної роботи з дитиною є своєрідним прогнозом стосовно дитини, що дає змогу побачити цілісну картину особистості дитини, її ймовірне майбутнє. Дітям, які пережили травматичні події потрібен більш тривалий час для оволодіння функціональними навичками, тому практичному психологу, в першу чергу, потрібно приділяти увагу розвитку вмінь, які дають дитині відчуття самостійності та власної значущості, відновленню/налагодженню соціальних контактів, позитивних активностей. Важливою є міжсекторальна та міжвідомча взаємодія із фахівцями відповідних служб для забезпечення повноцінного психічного і соціального розвитку особистості та створення алгоритму перенаправлення до відповідних організацій, які надають спеціалізовані психологічні та соціальні послуги. Звертаємо увагу на конфіденційність у всьому, що стосується взаємин з учасником освітнього процесу, його особистого життя і життєвих обставин. Виняток становлять випадки, коли виявлені симптоми є небезпечними для учасника освітнього процесу та інших людей. У такому разі фахівець зобов’язаний поінформувати тих, хто може надати кваліфіковану допомогу; фахівець не збирає додаткових відомостей про обстежуваного без його згоди і задовольняється лише тією інформацією, яка потрібна для виконання професійного завдання; він зобов’язаний зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі роботи, додержуватись анонімності оприлюднення інформації про особу; документація роботи працівника психологічної служби має лише професійно необхідні матеріали. У тому разі, коли практичний психолог звертається за допомогою до інших фахівців, потрібно спеціально ознайомити їх з питанням, що стосуються умов і терміну зберігання таких матеріалів, а також обмежень у використанні інформації про особу і попередити про відповідальність за недотримання конфіденційності. Діагностична робота, а саме: проведення дослідження та оформлення діагностичного висновку, ґрунтується на результатах анкетування. Анкетування здобувачів освіти (індивідуальне тестування, групове опитування) може здійснюватися після попередньої бесіди з його учасниками, під час якої треба прояснити: - мету, з якою здійснюється анкетування; - у якій формі буде проводитись опитування; - як буде здійснюватися оброблення та подання результатів; хто може бути ознайомлений з результатами; - які наслідки анкетування можуть виникнути для учасника та його найближчого соціального оточення; - можливе скасування конфіденційності за умови реальної загрози життю і здоров’ю опитаного або його найближчому соціальному оточенню (наприклад: суїцид, кримінальний злочин тощо); - участь в опитуванні є добровільною, кожен з учасників має повне право відмовитись від участі в роботі на будь-якому її етапі; - якщо деяке із запитань, на думку опитуваного, є для нього неприйнятним (з особистих, релігійних, етичних або інших міркувань), він має право відмовитись на нього відповідати. Після закінчення анкетування треба обов’язково повідомити, коли і в якій формі опитаним буде надана інформація. Надання інформації про результати анкетування: - результати надати у такій формі, яка передбачає ясне розуміння висновків; - за потреби, надати індивідуальні пояснення у формі і за змістом, які відповідають віковим, культурним та індивідуально-психологічним особливостям особи, рівню його освіти та актуальному психоемоційному стану; - неприпустимим є надання інформації особам, які не беруть участі у роботі; спеціалістам, які працюють в команді (класний керівник, директор тощо), інформація надається в узагальненому вигляді з урахуванням їх рівня освіти, особливостей спілкування з найближчим соціальним оточенням і таким чином, щоб забезпечити її конфіденційність. Акцентуємо увагу, що Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи розроблено методичні рекомендації «Застосування діагностичних мінімумів у діяльності працівників психологічної служби», які розміщені на вебсайті ДНУ «ІМЗО» (https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid- ta-sotsialno-pedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychni-materialy-dlya-psyholohiv/psyhodiahnostychna- robota/). Також звертаємо вашу увагу, що діагностичний інструментарій для фахівців психологічної служби розміщено на веб-сайті ДНУ «ІМЗО» (https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna- robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychni- materialy-dlya-psyholohiv/psyhodiahnostychna-robota/). Корекційна робота Компонентами освіти є процеси навчання, виховання та корекції. При цьому корекцію розглядають як основу освітньої діяльності в закладі освіти: без цілеспрямованого подолання чи послаблення недоліків знижується ефективність навчання й виховання дітей, що ускладнює процес оволодіння потрібними для них знаннями, вміннями, навичками та становлення поведінки, особистості в цілому. Корекційна робота практичного психолога спрямована на підвищення загального рівня розвитку дитини, заповнення прогалин її попереднього розвитку i навчання, розвиток недостатньо сформованих вмінь та навичок, підготовку дитини до адекватного сприйняття навчального матеріалу. Міністерство освіти i науки України рекомендує використовувати в роботі корекційні програми, що розміщено на сайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням: https://docs.google.com/document/d/1jjQzAxFTFXdzVBaYu5OxcpqMz9gxh mtz IsEJDisfnM/edit Під час проведення корекційної роботи працівникам психологічної служби рекомендовано використовувати програми переможців III етапу Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів i соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінаціі «Корекційно- розвиткові програми», які отримали гриф Міністерства освіти i науки України (2020 року). Матеріали розміщено на веб-сайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням: https://imzo.gov.ua/vseulcrains-kvv-konkurs-avtors-kylch-prohram-praktychnvkh- psykho1ohiv-i-sotsia1-nykh-pedahohiv-novi-tekhno1ohii-u-noviy-shko1i/avtors-ki- prohramy/avtors-ki-prohramy-2020/ Звертаємо увагу керівників закладів освіти, що практичний психолог не повинен виконувати обов’язки дефектолога, логопеда, корекційного педагога, тож власне заняття та допомога в навчанні — не його сфера діяльності, але він може звернутися до фахівців IPЦ за консультацією. Перелік корекційно-розвиткових програм, типових освітніх програм, методичних рекомендацій, навчально-методичних посібників для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами розміщено на вебсайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням: https://imzo.gov.ua/osvita/zaga1no-serednya-osvita/korektsiyni-programi/ Профілактична робота Профілактична робота працівників психологічної служби – це система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для розвитку особистості. Профілактична робота практичного психолога спрямована на створення у закладі освіти таких умов навчання та виховання, які сприятимуть гармонійному психічному та особистісному розвитку здобувачів освіти. Одним із важливих напрямів діяльності практичного психолога є профілактична робота з подолання злочинності серед неповнолітніх. Саме підвищення рівня просвітницької роботи щодо оволодіння дітьми, учнівською та студентською молоддю знаннями та навичками, є необхідними для формування культури здорового способу життя, є одним із важливих напрямів систематичної і планомірної роботи працівників психологічної служби. Звертаємо вашу увагу, що на сайті ДНУ «ІМЗО» розміщено «Банк програм для неповнолітніх у конфлікті з законом» (https://www.msp.gov.ua/content/bank- program-dlya-profilaktiki-socialnogo-siritstva.html), (https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna- robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/najkraschi-rozrobky- metodyky-treninhy-zhurnaly/). З метою належного психологічного, соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу рекомендуємо вжити заходів щодо посилення профілактичної роботи із запобігання правопорушень, злочинності серед неповнолітніх. Зв’язки з громадськістю Важливим завданням системи освіти є забезпечення високої якості освіти у відповідності потребам особистості та суспільства. Тому особливої актуальності набуває питання співробітництва закладу освіти, сім’ї та громадськості. Заклад освіти вступає в безпосередні контакти з громадськими організаціями, позашкільними закладами, з батьками з метою реалізації однієї спільної мети: формування гармонійно-розвинутої, високоосвіченої, соціально-активної i національно-свідомої особистості. Наразі в державі гостро стоїть питання залучення психологів закладів освіти до процесуальних дій за участю дітей, зокрема в їхньому допиті, що передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до Національної стратегією реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року (Розпорядження КМУ від 18 грудня 2018 р. № 1027-р (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1027-2018-%D1%80#Text) та Розпорядження КМУ від 27 листопада 2019 р. № 1335-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року» (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya- planu-zahodiv-z-a1335r) передбачено створення Реєстру психологів, навчених працювати з дітьми, які постраждали від насильства. До Реєстру відбиратимуть психологів, які мають вищу психологічну освіту, досвід роботи з дітьми, які пройшли навчання та отримали спеціалізовану підготовку, оскільки після пережитого випадку насильства діти гостро переживають свій досвід і можуть відчувати шок або ступор. Для роботи із такими дітьми потрібно мати набір спеціального інструментарію і знати, як не нашкодити. Мета такої роботи – зробити процес менш травмуючим для дитини, максимально ефективним, аби голос дитини почули, її права були захищені й винних притягнули до відповідальності. Окрім зазначеного вище, введення Реєстру психологів також допоможе у подоланні й наслідків війни в Україні, зокрема сплеску дитячої злочинності. Навчальна діяльність Навчальна діяльність – форма активного співробітництва, що спрямована на удосконалення, розвиток, формування особистості. У закладах освіти цей напрям роботи реалізується працівниками психологічної служби за допомогою викладання навчального матеріалу за програмами курсів за вибором, факультативів, гуртків психологічного та соціально-педагогічного спрямування. Програми факультативів, спецкурсів i курсів за вибором розміщено на вебсайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj- suprovid-ta-sotsia1no-pedahohichna-robota/fakul-tatyvy/ Реакції на кризову ситуацію у дітей різних вікових категорій є різними. Відповідно до таких ситуацій є різними й ризики, а також потреби виходу з них. Під час кризової ситуації здобувачі освіти можуть відчувати власну провину за події, що відбулися. У них виникають страхи, знижується рівень комунікації або, навпаки, вони проявляють надмірну турботу про захист та порятунок людей. З метою стабілізації психоемоційного стану здобувачів освіти та їх налаштування на освітню діяльність рекомендуємо фахівцям психологічної служби впроваджувати «годину психолога/соціального педагога» та факультативні курси (https://drive.google.com/file/d/1XJeuteWxmdYypqcgHbAkIm7TYYdSDPFF/view) Звертаємо увагу, що час на проведення зазначеної години потрібно врахувати у плані роботи закладу освіти в частині позакласної роботи 1 раз на місяць для кожної групи/класу. З метою запобігання додаткової інформаційно-психологічної шкоди громадянам України, Етична комісія Національної психологічної асоціації (ЕК НПА) рекомендує та наголошує на необхідності дотримання етичних вимог під час висвітлення зазначених подій та пов’язаних з ними особистих історій. Згадані вимоги визначені Етичним кодексом психолога (протокол № 34 від 09.09.2021). Тому під час активних воєнних дій на території України Етичною комісією Національної психологічної асоціації розроблено порядок дотримання етичних вимог до діяльності психолога. 1. Принцип пріоритетності інтересів травмованої особистості відносно колективних (суспільних) інтересів. Потреби людини, яка зазнала насильства, у безпеці, збереженні приватності, автономії, допомозі є абсолютним пріоритетом відносно потреб суспільства в оприлюдненні суспільно значущої інформації. Лише постраждалій особі належить остаточне право вирішувати, чи буде оприлюднена її історія. Почуття та травматичний досвід людини не можна використовувати з метою досягнення певних політичних, соціальних чи будь- який інших цілей. 2. Принцип інформованої згоди та її зворотності. Кожен фахівець, залучений до супроводу особи, яка зазнала насильства, зобов’язується заручитися інформованою згодою цієї особи на оприлюднення її історії, детально обговоривши і узгодивши цілі, обсяг, міру деталізації, контекст такого оприлюднення. Фахівець несе відповідальність за оцінку того, чи є інформована згода цілком свідомим рішенням, а не імпульсивним вчинком або іншим наслідком травматизації. Фахівець усвідомлює та безумовно визнає право особи, яка зазнала насильства, відкликати свою згоду на будь-якому етапі оприлюднення. 3. Принцип компетентного втручання. Кожен фахівець, залучений до психологічного супроводу особи, яка зазнала насильства, або поширення її історії на суспільний загал, визнає свою відповідальність за публічне надання доказів своєї належної кваліфікації/спеціалізації у роботі з чутливими темами насильства. 4. Принцип конфіденційності та анонімності. Інформаційні матеріали щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності, жорстокого поводження мають безумовно захищати право осіб, які постраждали внаслідок таких злочинів, на конфіденційність, анонімність, недоторканість приватного життя. Фахівець несе відповідальність за надання для подальшого розповсюдження відомостей, фотографій, малюнків тощо, що належать жертві, та можуть бути використані для небажаного розкриття її особи, навіть за наявності інформованої згоди. 5. Принцип необхідного і достатнього обсягу інформації. За можливості варто уникати оприлюднення історій людей, які зазнали насильства, навіть за наявності інформованої згоди. Рекомендовано посилатися на вже оприлюднені, зокрема офіційними особами, приклади, обговорювати не стільки долю певних осіб, скільки узагальнене явище. Інформуючи суспільний загал про обставини скоєного злочину проти сексуальної недоторканості особистості, фахівець зобов’язується уникати надмірної деталізації та емоційної забарвленості повідомлень з метою запобіганню вторинній травматизації жертви та її близьких, травми свідка або надмірного/патологічного емоційного залучення в аудиторії. Розкриття зайвих деталей також є небезпечним з точки зору захисту конфіденційності та анонімності особи чи осіб, чия історія поширюється, що є абсолютно неприйнятним наслідком такого поширення. 6. Принцип неупередженого та недискримінуючого висвітлення. Жодна особа, яка зазнала насильства, не заслуговує на те, що з нею сталося, не несе відповідальності за свої страждання, не має імпліцитних умов, залежних від її статі, віку, походження, які роблять її переживання більш або менш болісними порівняно з іншими. Кожна людина переживає те, що з нею сталося, у свій спосіб і заслуговує на безумовну повагу до себе та своїх переживань. Інформуючи суспільство про випадки жорстокого поводження російських військових з мирним населенням, зокрема злочини проти сексуальної недоторканності особистості, потрібно дотримуватися гендерно-чутливого підходу. Зокрема, уникати оціночних суджень або коментарів щодо різного ступеню травмівного впливу насильства, зокрема сексуалізованого, на осіб різної статі. Досвід зіткнення з насильством може бути руйнівним як для жінок, так і для чоловіків. 7. Принцип суспільної значущості інформації. Поширюючи інформацію, що торкається чутливих або травмагенних тем, важливо пам’ятати, що сексуальне насильство є не ексцесом війни, а різновидом зброї, що застосовується проти всього суспільства. Варто фокусуватися на просвітництві аудиторії, поясненні причин та наслідків тих чи інших подій, наданні узагальнених рекомендацій. Етична комісія закликає фахівців, задіяних у висвітленні російських воєнних злочинів проти громадян України, чітко усвідомлювати мету такого висвітлення, уникати зайвої травматизації суспільства, натомість усіма доступними засобами сприяти зміцненню його солідарності, стійкості, спроможності чинити ефективний опір ворогу. Крім того, на вебсайті ДНУ «ІМЗО» розміщені матеріали щодо протидії сексуальному насильству (https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta- sotsialno-pedahohichna-robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas- voiennykh-diy/protydiia-seksual-nomu-nasyl-stvu/). Отже, незважаючи на масштабність і складність проблеми, практичний психолог через свій професійний ресурс, здійснюючи комплексний і системний підхід у своїй діяльності має можливості для допомоги та підтримки учасників освітнього процесу.

ВПРАВИ НА ЗНИЖЕННЯ СТРЕСУ (4 стихії)