Вплив медіа середовища на розвиток та соціалізацію дітей та молоді.
ЗМІ, телебачення, інтернет- це вкрай важливі джерела національної та
культурної соціалізації.
Діагностика та аналіз характеру та сформованої
трансформації, що відбувається з цінностями сучасної молоді, набуває особливої
актуальності у світлі наслідків впливу сучасних інформаційних технологій.Як
у західних, так і в східних суспільствах панує думка, що саме вплив маc медій і створене ними медіа середовище
спричиняють безліч негативних змін на всіх рівнях життя дитини – фізіологічному, когнітивному,
емоційно-вольовому, поведінковому, які стають дедалі поширеними в
педагогічно-виховній, медичній, кримінальній, соціально-психологічній практиці.Тим не менше, вдосконалення інформаційних технологій
створює умови для ефективного розвитку сучасного суспільства.Комунікаційні
засоби стали невід'ємною складовою життя людей у всіх сферах діяльності. Мобільні телефони, комп'ютери та інтернет,
розширивши комунікаційні, просторові й часові межі, розкрили нові можливості
для спілкування, освіти, праці, відпочинку й творчої самореалізції особистості.Кількість користувачів мобільних телефонів та
інтернету щодня невпинно збільшується. Більшою їхньою частиною є діти і молодь. Незважаючи на
безумовно позитивну роль сучасних комунікаційних засобів та інтернету, існують певні ризики
у використанні інформаційних технологій. Особливу небезпеку незахищений інформаційний простір приховує для дітей.
Інтернет, телебачення може містити інформацію агресивного чи соціально небезпечного
змісту.А надання
переваги віртуальному світу перед реальним справляє негативний вплив на
психіку і здоров'я дитини та може погіршити не тільки зір, поставу та сон, але
й викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену
поведінку.
Завдання дорослих - навчити дітей
використовувати інтернет, телебачення правильно. Так само, як ми вчимо дітей
безпеки в реальному житті - на вулиці та дорозі, нам необхідно навчити їх
безпечній поведінці у віртуальному житті.Діти проявляють підвищену зацікавленість до всього нового, яскравого,
незвичайного, вони найбільше піддаються впливу зовнішнього середовища, більш
допитливі, ніж дорослі, і використовують інтернет у якості одного з універсальних
способів дослідження і пізнання навколишнього середовища. Проте такі
психологічні особливості, як недостатня розвиненість саморегулятивних
механізмів, слабкий вольовий і емоційний контроль, імпульсивність поведінки,
роблять дітей найбільш вразливими для інформаційних і програмно-технічних
загроз.
Тому
увага батьків до інтернет-безпеки дітей є дуже важливою.
Діти не можуть реально
оцінювати рівень достовірності й безпеки інформації, що містиь інтернет-простір
чи телебачення. Веб-сайти
агресивного спрямування становлять для них серйозну загрозу. Доступність
інтернет-ресурсів для неповнолітніх диктує підвищені вимоги до якості,
достовірності та безпеки інформації, що міститься в Мережі. Батьки
скаржаться, що їхні діти багато часу проводять в інтернеті, довго дивляться
телевізор, що погано позначається на інших видах дозвілля - вони майже не
бувають на свіжому повітрі, мало рухаються, не встигають в школі. Порушення
соціальної адаптації та недостатня увага з боку батьків роблять віртуальний
світ найбільш бажаним для дитини. Відсутність реальних інтересів і цілей у
житті викликає порушення балансу в сприйнятті дитини, і кіберпростір стає для
неї важливішим за реальне життя.Слід пам'ятати, що
ставлення дитини до комп'ютера та інтернету, до телевізора формують дорослі на
власному прикладі. Батьки повинні, перш за все, вирішити, для
чого потрібен родині комп'ютер: для роботи, навчання, спілкування чи тільки
для ігор. А, можливо, для того, щоб спрямувати інтереси дитини з небезпеки
вулиці в «безпечний» кіберпростір?
А яку роль відіграє телевізор в домі?
. Добре, коли вся
сім'я обговорює побачене на телеекрані, коли батьки висловлюють ставлення до
того, що відбувається у фільмі. Отже, протидіяти негативному впливові
телебачення можна й потрібно, і робити це необхідно різними способами й на
кількох рівнях: суспільства, сім'ї, окремої людини. Якщо ми й не можемо
відмовитися від цього продукту людської творчості у своєму повсякденному житті,
то хоча б спробуймо не перетворювати його на головну життєву цінність.
Звісно, що
батьки не мають змоги весь час контролювати зміст передач, які дивляться їхні
діти, тому буде
ефективнішим сформувати в дитини певне ставлення до телебачення, інтернету і
інших ЗМІ.