Основні напрямки та завдання психологічного супроводу особистості в освітньому процесі в 2021-2022 н. р.
Професійна майстерність практичного психолога сьогодні потребує оновлення існуючого алгоритму його діяльності та перегляд методологіі роботи з учнями, батьками, педагогами; зміну акцентів та пріоритетів з процесу на результат з використанням ефективних, дієвих методів роботи.
Навчити підростаюче покоління жити в мирі з самим собою i з іншими, вступати в взаємостосунки зі світом так, щоб життя приносило задоволення – основна мета фахівців психологічної служби під час психологічного супроводу особистості в освітньому процесі.
Практичний психолог у своїй діяльності акцентує увагу на збереженні і зміцненні психічного здоров’я учасників освітнього процесу, на засадах професійної компетентності та відповідальності, індивідуального підходу, доступності соціально-педагогічних та психологічних послуг, системності у здійсненні професійної діяльності, людиноцентризмі та партнерстві, конфіденційності та дотримання норм професійної етики. У співпраці з педагогами, учнями та їх батьками психолог сприяє створенню гармонійного та комфортного освітнього простору, який допомагає розвитку та максимальній реалізації особистісного потенціалу кожного учня.
Психологічний супровід розвитку та навчання дитини практичний психолог здійснює за основними напрямками діяльності: організаційно-методична робота, консультування, профорієнтаційна робота, діагностика, корекція, просвіта, профілактика, зв’язки з громадськістю.
Організаційно-методична робота
Важливою складовою планування діяльності практичного психолога є організаційно-методична робота. Ïï метою є організація своєї діяльності, аналіз та узагальнення результатів, підвищення власного професіоналізму шляхом самоосвіти.
Орієнтирами у плануванні роботи є нормативно-розпорядчі документи та річне планування діяльності освітнього закладу, а саме узгодження плану діяльності практичного психолога із потребами закладу освіти.
Поточну роботу фахівець психологічної служби закладу освіти фіксує в журналі практичного психолога/соціального педагога відповідно до листа МОН від 24.07.2019 № 1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України» за покликанням: https://docs.google.com/document/d/1UY хе kXCqYFOKgjZjd5xA4-KbSBzIef- qWQoEWugPs/edit )
Перелік нормативно-правового забезпечення фахівців психологічної служби у системі освіти України, що постійно оновлюється та доповнюється, розміщено на вебсайті ДНУ «Інститут модернізаціі змісту освіти» за покликанням https://imzo.яov.ua/psyholohichnvj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna- robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsia1nyh-pedahohi/
Консультування
Консультування — багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, здійснюється, зазвичай, за запитом, з тих проблем, які озвучують учні, педагоги, батьки. Особливістю консультування як форми взаємодії між учасниками освітнього процесу є акцент на власну відповідальність того, хто просив про допомогу. Психолог повинен бути максимально коректним у висловленні зауважень (якщо такі мають місце), рекомендацій щодо корекції поведінки дитини. Якщо мова йде про необхідність проведення корекційно-розвиткової роботи із дитиною, батьки мають бути проінформовані про програму цієї роботи та залучені до неї в першу чергу.
Одночасно з традиційним консультування «тет-а-тет», практичний психолог може впроваджувати онлайн-консультування, яке проектує через різні альтернативні комунікативні канали. Ці канали відрізняються один від одного за параметрами синхронності (синхронна a6o асинхронна комунікація), способу (індивідуальна a6o групова комунікація), типу комунікації (друкований текст a6o візуальна або/та голосова комунікація). Також різний ступінь залучення людини (пряма взаємодія, самодопомога під час використання інформаціі або інструкцій, опублікованих на вебсайті або онлайн інтерактивне програмне забезпечення).
Зверніть увагу, онлайн-консультування може практикуватися як додатковий засіб, підключення до процесу консультування «тет-а-тет» або незалежний процес.
Профорієнтаційна робота
Профорієнтаційна робота в закладі освіти проводиться систематично i поетапно, починаючи з 1 класу. Базується на комплексі заходів, призначених для визначення у підростаючого покоління тих професійно важливих якостей (відповідних певній пpoфecії), які достатні й необхідні для оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками, що обумовлюють успішність та ефективність у професійній діяльності. Тому одним із важливих завдань закладів освіти є повсякденна допомога підростаючому поколінню щодо формування готовності до самостійного планування професійного розвитку та максимально правильного вибору професії.
Профорієнтаційну роботу на різних рівнях у закладі освіти проводять всі педагогічні працівники (вчителі-предметники, класні керівники, медичний працівник, практичний психолог, соціальний педагог тощо). Також до цього процесу залучають батьків та засоби масової інформаціі.
Учителі-предметники мають включати в систему опитування та під час пояснення нового матеріалу відомості професійного характеру, зокрема, розповідати, де можна застосувати знання з даного предмету, людям яких професій вони потрібні, ознайомлювати здобувачів освіти з різними видами трудової діяльності.
Важливо пам’ятати, що профорієнтаційна робота - це комплексна робота, але підходи можуть бути різними.
Діагностична робота
Діагностична робота має бути простою і доступною, а за результатами планується подальший супровід навчання та розвитку дітей.
Важливими завданнями діагностики є підбір діагностичного інструментарію, придатного для роботи з різними категоріями здобувачів освіти та уточнення змісту та методів корекційної роботи з урахуванням результатів психологічної діагностики.
Діагностична складова психологічного забезпечення наповнюється дослідженнями особистісних параметрів та особливостей: виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптаціі; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні.
Акцентуємо увагу, що Українським науково-методичним центром практичної психології i соціальної роботи розроблено методичні рекомендаціі «Застосування діагностичних мінімумів у діяльності працівників психологічної служби».
Діагностичний мінімум розміщено на веб-сайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням: https://imzo.boy.ua/psyholohiclзnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna- robota/inforinats jna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodvchni- materialy-d1ya-psyholohiv/psvhodiahnostychna-robota/ .
Корекційна робота
Корекційна робота практичного психолога спрямована на підвищення загального рівня розвитку дитини, заповнення прогалин її попереднього розвитку i навчання, розвиток недостатньо сформованих вмінь та навичок, підготовку дитини до адекватного сприйняття навчального матеріалу.
Міністерство освіти i науки України рекомендує використовувати в роботі корекційні програми, що розміщено на сайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням:
https://docs.google.com/document/d/1jjQzAxFTFXdzVBaYu5OxcpqMz9gxh mtz IsEJDisfnM/edit
Під час проведення корекційної роботи працівникам психологічної служби рекомендовано використовувати програми переможців III етапу Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів i соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінаціі «Корекційно- розвиткові програми», які отримали гриф Міністерства освіти i науки України.
Матеріали розміщено на веб-сайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням: https://imzo.gov.ua/vseulcrains-kvv-konkurs-avtors-kylch-prohram-praktychnvkh- psykho1ohiv-i-sotsia1-nykh-pedahohiv-novi-tekhno1ohii-u-noviy-shko1i/avtors-ki- prohramy/avtors-ki-prohramy-2020/
Корекційно-розвиткову роботу забезпечують такі компоненти педагогічного процесу: цільовий, організаційний, змістовий, методичний, результативний. У процесі навчання ці компоненти розглядають як умову досягнення мети корекційно-розвиткового впливу.
Звертаємо увагу керівників закладів освіти, що практичний психолог не повинен виконувати обов’язки дефектолога, логопеда, корекційного педагога, тож власне заняття та допомога в навчанні — не його сфера діяльності, але він може звернутися до фахівців IPЦ за консультацією.
Перелік корекційно-розвиткових програм, типових освітніх програм, методичних рекомендацій, навчально-методичних посібників для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами розміщено на вебсайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням: https://imzo.gov.ua/osvita/zaga1no-serednya-osvita/korektsiyni-programi/
Просвітницька робота
Просвітницька робота практичного психолога пов’язана із наданням та поширенням знань, ознайомленням ycix учасників освітнього процесу зі специфікою діяльності працівників психологічної служби закладу, методами ïx роботи та можливостями.
Робота з проведення просвітницької діяльності залежить від потреб певного закладу освіти.
Основний зміст просвітницької роботи фахівця психологічної служби закладу освіти полягає у:
- формуванні культури здорового способу життя;
-інформуванні про вплив та наслідки вживання наркотичних, психоактивних речовин, алкоголю та тютюнопаління;
- ознайомленні учасників освітнього процесу із загрозами, які може нести інтернет (шахрайство, спам, кібербулінг тощо);
- інформуванні молоді з проблем торгівлі людьми;.
- популяризації ненасильницької моделі поведінки;
- інформуванні пpo соціально-небезпечні хвороби;
- ознайомленні педагогів та батьків з основними закономірностями та умовами сприятливого розвитку дитини.
У сучасних умовах соціально-економічної кризи i карантинних заходів, пов’язаних із пандемією, істотно зростає роль психологічної служби у системі освіти, а саме: проведення соціально- педагогічної i психологічної просвітницької діяльності, надання інформаціі всім учасникам ocвітньoго процесу щодо збереження їхнього соціального благополуччя i психічного здоров’я.
Практичним психологам i соціальним педагогам закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти необхідно зосередити зусилля на виконанні:
заходів Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища в Новій українській школі, затвердженої указом Презедента України від 25 травня 2020 року № 195/2020.
Систематично проводити просвітницько-профілактичні заходи з учасниками освітнього процесу щодо медіаграмотності та медіазахисту.
Перелік просвітницько-профілактичних програм розміщено на Вебсайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням:
pedahohi/najkraschi-rozrob1cv-metodyky-treninhy-zhurnaly/
Кориcнi pecypcu з медіосвіти та медіа грамотності:
- Безпека дітей в інтернеті:
https://mon.uov.ua/ua/osvita/pozashki1na -osvita/vihovna-robota-ta-zahist- prav-ditini/bezpeka-ditej-v-intemeti;
- Безпека в інтернеті: https://imzo.дov.ua/diyaln1st/bezpeka-v-intern_eti/;
- Електронна бібліотека інститугу соціальної та політичної психології Національної акaдeмiï педагогічних наук України: https://ispp.org.ua/elektroшзa- biblioteka/;
Портал Медіаосвіти та Медіаграмотності: https://media1iteracy.org.ua/cateдory/library/resources-library/ Підбірка актуальних pecypciв з Медіаграмотності.
Профілактична робота
Профілактична робота мас бути націлена на створення таких умов навчання та виховання, які б сприяли гармонійному психічному та особистісному розвитку здобувачів освіти; своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі.
Сьогодні профілактична робота займає досить важливе місце в діяльності практичного психолога. Адже в умовах дистанційного навчання та карантину, як форми ізоляції, найбільш відомими психологічними ознаками, що потребують відповідних профілактичних заходів є сенсорна депривація, монотонія, одноманітність інтер’єру приміщення, дозвільний характер, гіподинамія, нудьга, похідними від яких може стати певний душевний дискомфорт i навіть депресія.
Тому, основною метою роботи практичного психолога у подоланні негативних соціально-психологічних наслідків в умовах карантинних заходів є актуалізація адаптивних i компенсаторних ресурсів особистості, стабілізація емоційної сфери, мобілізація психологічного потенціалу учасників освітнього процесу.
Формування стійкості до стресу здійснюється через ряд профілактичних заходів: - формування конструктивних способів вирішення складних життєвих ситуацій та адаптивних копінг-стратегій у всіх учасників освітнього процесу;
- стабілізація емоційної сфери особистості, формування позитивної життєвої перспективи; активізація процесів самопізнання, самосприйняття, саморегуляцїі i самоконтролю, побудова позитивного образу майбутнього; формування психосоціальної стійкості до стресу;
- надання своєчасної психологічної допомоги потерпілим від булінгу (цькувань);
- запобігання емоційному вигоранню у батьків i педагогів;
- профілактика дискримінації i стигматизації людей, які хворіють або перехворіли;
- протидія торгівлі людьми;
- підвищення адаптаційних можливостей учителя до нових умов організації освітнього процесу;
- профілактика суїцидальної поведінки, вживання психоактивних речовин та алкогольних напоїв серед молоді, девіантної поведінки молоді (правопорушення, пияцтво, наркоманія, токсикоманія) тощо.
Наказом Міністерства освіти i науки України від 28.12.2019 № 1646, зареєстрованого в Міністерстві юстицїі України 03 лютого 2020 за N 11/34394, затверджено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу: https://serch.1igazalcoп.ha/1 doc2.nsf/1ink1/RE34394Z.html
Звертаємо увагу, що для використання у роботі з даної проблематики можна скористатися матеріалами спеціальної рубрики: «Корисні посилання щодо теми антибулінгу», яка розміщена на офіційному вебсайті Міністерства освіти i науки України та вебсайті Державної наукової установи «Інститут модернізаціі змісту освіти»:
https://mon.boy.ua/ua/osvita/zaga1na-seredпya-osvita/protidiya- bulinцu/korisni-posilannja-shodo-temi-antibulingu
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 689 «Питання проведення моніторингу наркотичної та алкогольної ситуацїі в Україні» (https://zakon.rada.цov.ua/go/689-2019-%D0%BF) Метою моніторингового дослідження є: виявлення негативних тенденцій розвитку ситуаціі у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин i прекурсорів, алкоголю, нових потенційно небезпечних психоактивних речовин, пов’язаної з формуванням наркотичної та алкогольної залежності у населення; виявлення нових загроз для національної безпеки, що виникають внаслідок незаконного обігу психоактивних речовин i визначення факторів, які ïx викликають; підготовки пропозицій щодо запобігання поширенню незаконного обігу психоактивних речовин.
Нормативно-правові документи щодо здійснення профілактичних заходів у закладах освіти щодо зниження рівня вживання алкоголю та наркотичних речовин підлітками:
Закон України від 21.01.2010 р. №1824-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання i продажу пива та
слабоалкогольних напоїв» за покликанням: https://zakon.rada.gov.ua/1aws/show/1824-17;
Закон України від 15.02.1995 р. №62/95-BP «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин i прекурсорів та зловживанню ними» за покликанням:
htt s://zakon ada.uov.ua/laws/show/62/95-%D0% B2%Dl %80 ;
Наказ МОН під 22.05.2018 р. № 509 «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 року за № 885/32337 за покликанням: https://zakon.rada.boy.ua/1aws/show/z0885-18 .
Отже, рекомендуємо звернути увагу на здійснення профілактичних заходів у закладах освіти щодо зниження рівня вживання алкоголю та наркотичних речовин підлітками. Особливої уваги потребують проблеми попередження насильства та жорстокого поводження з дітьми в сучасному суспільстві, які зумовлені не тільки збільшенням фактів психічного, фізичного, сексуального насильства, а i небажанням соціуму відкрито розглядати це питання.
Оскільки форми та методи профілактики мають різні можливості формування когнітивного, афективного, поведінкового компонентів поведінки особистості, то одноразове ïx застосування не забезпечить позитивних результатів. Профілактичні заходи будуть ефективними лише за умови систематичного, комплексного впровадження різних форм, методів, засобів у поєднанні з діяльністю, спрямованою на створення умов для повноцінної життєдіяльності та самореалізації учасників освітнього процесу.
Профілактичні програми для фахівців психологічної служби розміщено на вебсайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням:
https://docs.uooцle.com/document/d/lzi3lpjwMLqRSjoXpe5vFCkPdl8Sqsf2 JbSYeOITyfцk/edit
3в’язки з громадськістю
Важливим завданням системи освіти є забезпечення високої якості освіти у відповідності потребам особистості та суспільства.
Тому особливої актуальності набуває питання співробітництва закладу освіти, сім’ї та громадськості. Заклад освіти вступає в безпосередні контакти з позашкільними закладами, з батьками з метою реалізації однієї спільної мети: формування гармонійно-розвинутої, високоосвіченої, соціально-активної i національно-свідомої особистості.
Навчальна діяльність
Програми факультативів, спецкурсів i курсів за вибором розміщено на вебсайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj- suprovid-ta-sotsia1no-pedahohichna-robota/fakul-tatyvy/
Отже, у період змін та впровадження інновацій у систему освіти психологічна служба є важливою ланкою освітнього процесу яка забезпечує ефективну взаємодію всіх його учасників: адміністрації, педагогів, учнів та батьків, організовує такий психолого-педагогічний супровід при якому всі його суб’єкти якісно по-новому можуть розкрити свій потенціал. Психологічне забезпечення освітнього процесу неможливе без здійснення фахівцями профілактики, корекції, консультування, що опирається на діагностичну складову.
