Вплив медіа середовища на розвиток та соціалізацію дітей та молоді.

Вплив медіа середовища на розвиток та соціалізацію дітей та молоді.

ЗМІ, телебачення, інтернет- це вкрай важливі джерела національної та культурної соціалізації.

Діагностика та аналіз характеру та сформованої трансформації, що відбувається з цінностями сучасної молоді, набуває особливої актуальності у світлі наслідків впливу сучасних інформаційних технологій.Як у західних, так і в східних суспільствах панує думка, що саме вплив  маc медій і створене ними медіа середовище спричиняють безліч негативних змін на всіх рівнях життя дитини – фізіологічному, когнітивному, емоційно-вольовому, поведінковому, які стають дедалі поширеними в педагогічно-виховній, медичній, кримінальній, соціально-психологічній практиці.Тим не менше, вдосконалення інформаційних технологій створює умови для ефективного розвитку сучасного суспільства.Комунікаційні засоби стали невід'ємною складовою життя людей у всіх сферах діяльності. Мобільні телефони, комп'ютери та інтернет, розширивши комунікаційні, просторові й часові межі, розкрили нові можливості для спілкування, освіти, праці, відпочинку й творчої самореалізції особистості.Кількість користувачів мобільних телефонів та інтернету щодня не­впинно збільшується. Більшою їхньою частиною є діти і молодь. Незважаючи на безумовно позитивну роль сучасних комунікаційних засобів та інтернету, існують певні ризики у використанні інформаційних тех­нологій. Особливу небезпеку незахищений інформаційний простір приховує для дітей. Інтернет, телебачення може містити інформацію агресивного чи соціально небез­печного змісту.А надання переваги віртуальному світу перед реальним справ­ляє негативний вплив на психіку і здоров'я дитини та може погіршити не тільки зір, поставу та сон, але й викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену поведінку.

Завдання дорослих - навчити дітей використовувати інтернет, телебачення правильно. Так само, як ми вчимо дітей безпеки в реальному житті - на вулиці та дорозі, нам необхідно навчити їх безпечній поведінці у віртуальному житті.Діти проявляють підвищену зацікавленість до всього нового, яскравого, незвичайного, вони найбільше піддаються впливу зовнішнього середовища, більш допитливі, ніж дорослі, і використовують інтернет у якості одного з уні­версальних способів дослідження і пізнання навколишнього середовища. Проте такі психологічні особливості, як недостатня розвиненість саморегулятивних механізмів, слабкий вольовий і емоційний контроль, імпульсивність поведінки, роблять дітей найбільш вразливими для інформаційних і про­грамно-технічних загроз.

 Тому увага батьків до інтернет-безпеки дітей є дуже важливою.

Діти не можуть реально оцінювати рівень достовірності й безпеки інформації, що містиь інтернет-простір чи телебачення. Веб-сайти агресивного спрямування становлять для них серйозну загрозу. Доступність інтернет-ресурсів для неповнолітніх диктує підвищені вимоги до якості, достовірності та безпеки інформації, що міститься в Мережі. Батьки скаржаться, що їхні діти багато часу проводять в інтернеті, довго дивляться телевізор, що погано позначається на інших видах дозвілля - вони майже не бувають на свіжому повітрі, мало рухаються, не встигають в школі. Порушення соціальної адаптації та недостатня увага з боку батьків роблять віртуальний світ найбільш бажаним для дитини. Відсутність реальних інтересів і цілей у житті викликає порушення балансу в сприйнятті дитини, і кіберпростір стає для неї важливішим за ре­альне життя.Слід пам'ятати, що ставлення дитини до комп'ютера та інтернету, до телевізора формують дорослі на власному прикладі. Батьки повинні, перш за все, вирішити, для чого по­трібен родині комп'ютер: для роботи, навчання, спілкування чи тільки для ігор. А, можливо, для того, щоб спрямувати інтереси дитини з небезпеки вулиці в «безпечний» кіберпростір?

А яку роль відіграє телевізор в домі?

.           Добре, коли вся сім'я обговорює побачене на телеекрані, коли батьки висловлюють ставлення до того, що відбувається у фільмі. Отже, протидіяти негативному впливові телебачення можна й потрібно, і робити це необхідно різними способами й на кількох рівнях: суспільства, сім'ї, окремої людини. Якщо ми й не можемо відмовитися від цього продукту людської творчості у своєму повсякденному житті, то хоча б спробуймо не перетворювати його на головну життєву цінність.

Звісно, що батьки не мають змоги весь час контролювати зміст передач, які дивляться їхні діти, тому буде ефективнішим сформувати в дитини певне ставлення до телебачення, інтернету і інших ЗМІ.