Творча майстерня для практичних психологів ЗПТО

20 листопада 2019 року на базі Тернопільського вищого професійного училища ресторанного сервісу і торгівлі відбулося засідання творчої майстерні для практичних психологів ЗПТО на тему «Формування емоційної компетентності особистості психолога».

З привітальним словом та відеопрезентацією освітнього закладу виступили в. о. директор  Чорна Г. С. та практичний психолог цього ж закладу Собчак Л. М. Щира та привітна атмосфера в освітньому закладі сприяла позитивному налаштуванні до активної, творчої та професійної праці, зокрема Демидась С. Р., методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи розкрила питання про емоційну компетентність як позитивне надбання у професійному зростанні практичного психолога; Жизномірська О. Я., кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти окреслила основні етапи формування емоційної компетентності у практичного психолога та інших учасників освітнього процесу; Сесик О. О., методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти запропонувала модель емоційно-компетентної та успішної особистості педагога, учня у сучасному закладі із психологічним аспектом позитивного мислення. 

Учасники творчої майстерні обмінювалися досвідом, практичними вміннями, навичками щодо вирішення складних питань, що трапляються у їх закладах, а також спільно із Собчак Л. М., практичним психологом ТВПУ ресторанного сервісу і торгівлі презентували цікаві та інноваційні психотехніки, які дають змогу зорієнтуватися та зрозуміти нам: наскільки «Я»- як особистість практичного психолога є емоційно компетентною; як «Я» можу впоратися з певними професійними завданнями і не порушувати власного емоційного стану; як «Я» вмію правильно конструктивно керувати своїми емоціями та позитивно налаштовувати до себе та інших (батьків, учнів, колег, педагогів) тощо; як «Я» здатна розрізняти емоційні реакції, стани, почуття, переживання, та як вище окреслене впливає на емоційний інтелект.

Наприкінці заняття спільно із учасниками були вироблені методичні рекомендації щодо підвищення емоційної компетентності практичного психолога в закладі професійно-технічної освіти. Учасники роботи висловлювали щирі подяки, продукували нові ідеї, окреслювали свої бачення щодо подальшої співпраці та ефективної психологічної комунікації.

Рекомендації

проведення творчої майстерні для практичних психологів

ЗПТО на тему «Формування емоційної компетентності особистості психолога».

Ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші не виражають так яскраво нас самих і наше

ставлення до світу, як наші почуття...

К. Д. Ушинський.

Важливим чинником професійного та соціального становлення фахівців професій типу «людина – людина» є емоційна компетентність. Представникам цього типу професій потрібно вміти налагоджувати контакти, підтримувати стосунки, активно взаємодіяти, досягати взаєморозуміння у процесі виконання професійних функцій, розбиратися в поведінці людей, розуміти їх емоційний стан і потреби, надавати емоційну підтримку, знаходити індивідуальні підходи, емоційно адекватно реагувати на гнів, невдоволення, критику з боку інших, зберігати рівновагу в конфліктних ситуаціях, тобто бути підготовленими до ефективної комунікації та емоційно розумної поведінки.

Емоційна компетентність - це здатність усвідомлювати свої емоції і емоції іншої людини, здатність керувати своїми емоціями та емоціями інших людей і на цій основі будувати взаємодію з оточуючими.

Етапи формування емоційної компетентності:

1. Мотиваційно-ціннісний (етап усвідомлення) спрямований на формування готовності до пізнання світу, його закономірностей, самопізнання та вдосконалення емоційної компетентності та полягає в усвідомленні:

• впливу емоційної сфери на життєдіяльність, а самих емоційних переживань – як цінностей;

• важливості внутрішньої гармонії, психологічного благополуччя, здорових стосунків з іншими людьми для повноцінного життя;

• життєвих цінностей, пріоритетів, тобто головного і другорядного;

• відповідальності за власні емоційні переживання;

• власної базової життєвої позиції, життєвих переконань, внутрішніх настанов – як ресурсів вдосконалення емоційної компетентності;

• екзистенціальної цінності життя «тут і тепер».

2. Пізнавальний. Надання й засвоєння інформації про внутрішні світ людини і місце емоцій та почуттів в ньому; емоції, їх види, функції, причини виникнення, особливості перебігу, рівні прояву; способи управління емоціями, вербальний і невербальний рівень висловлення емоцій, емоційні якості особистості та ін.

3. Навчальний. Виконання вправ, спрямованих на усвідомлення цінностей, зміну обмежуючих стереотипів, набуття емоційних компетенцій в умовах тренінгового середовища.

4. Практичний. Реалізація набутих під час тренінгу компетенцій для запровадження змін у реальному житті.

5. Творчий. Творче застосування компетенцій в усталених ситуаціях і ситуаціях невизначеності.

Виділяють внутрішньо особистісні та міжособистісні емоційні компетенції.

Внутрішньо особистісні емоційні компетенції:

1. Усвідомлювати вплив емоційної сфери на життєдіяльність, а емоційні переживання сприймати як цінності, ставитися з повагою до них;

2. Бути присутніми “тут і тепер”, об’єктивно сприймати реальність, інших людей;

3. Виявляти інтерес до пізнання світу, його закономірностей, а також до самопізнання;

4. Бути відкритими до нових вражень, подій і життєвих змін;

5. Прагнути до гармонії, психологічного благополуччя, здорових стосунків;

6. Творче ставитись до життя, міжособистісних стосунків;

7. Об’єктивно оцінювати і визнавати свої переваги і недоліки через самоаналіз; 8. Бути відповідальними за власні емоційні реакції;

9. Ідентифікувати (розпізнавати, розуміти) емоції, які переживаються в конкретний момент за тілесними реакціями, думками тощо;

10. Аналізувати власні емоції, почуття; причини їх виникнення;

11. Наснажувати себе, тобто використовувати емоції для самомотивації, полегшення процесу мислення, ухвалення рішень; досягнення цілей;

12. Оптимістично мислити – акцентувати увагу на позитивних аспектах життя; 13. Конструктивно ставитися до помилок, здобувати життєвий досвід;

14. Володіти прийомами психофізіологічної саморегуляції.

Міжособистісні емоційні компетенції:

1. Усвідомлювати себе як рівноцінного суб’єкта комунікативної взаємодії, бути відповідальним за її процес та результат;

 2. Ідентифікувати (розпізнавати, розуміти) емоції інших;

 3. Аналізувати емоції, почуття інших людей, причини їх виникнення;

 4. Сприймати та розуміти невербальну мову тіла і рухів (жести, міміка, інтонація голосу тощо), використовувати цей досвід для покращення комунікації;

5. Володіти навичками активного слухання;

 6.Розуміти емоції, почуття іншої людини, поставивши себе на її місце (емпатія);

7. Надавати і сприймати емоційну підтримку;

8. Вербалізувати емоції, почуття без оцінки, звинувачення людей або ситуацій; 9. Чинити опір негайним бажанням виплеснути емоції (контроль над імпульсами);

10. Ставити запитання для розуміння емоційного стану іншої людини;

11. Адекватно і толерантно реагувати на позитивні і негативні емоції з боку інших;

12. Конструктивно захищати власні психологічні кордони, свою точку зору;

13. Відмовляти, не ображаючи іншу людину;

14. Надавати мотивуючий як позитивний так негативний зворотній зв'язок: щиро висловлювати похвалу, компліменти, тактовно - критику, претензії та невдоволення;

15. Адекватно сприймати зворотній зв'язок з боку інших: як критику, претензії та невдоволення так і компліменти, похвалу;

16. Обирати аутентичні й адекватні ситуації способи емоційного самовираження;

 17. Пробачати, звільнюватися від образи;

18. Співпрацювати, володіти способами спільної діяльності, доходити згоди;

19. Вирішувати емоційно напружені ситуації, конфлікти, долати бар’єри у спілкуванні;

20.Виявляти високий рівень емоційної стійкості та саморегуляції в стресових ситуаціях.

Розвиток емоційної компетентності сприяє професійному становленню й особистісному вдосконаленню, актуалізації адаптивних здібностей, збереженню здоров’я та запобіганню “професійного вигорання”, гармонійному функціонуванню у соціумі, життєвим досягненням.