21
березня 2018 р.
у ТОКІППО відбулося засідання інтервізійної групи для практичних психологів
опорних шкіл на тему «Інтервізія як
метод цілеспрямованого пошуку розв’язання
професійних завдань працівниками психологічної служби» організоване та
проведене методистом НМЦПССР Демидась С. Р. та доцентом, в.о. завідувача кафедри педагогіки
і психології та інклюзивної освіти, кандидатом педагогічних наук Кавецьким В. Є.
Метою роботи інтервізійної групи було
підвищення
рівня професійності практичних психологів, розвиток базових навичок
консультування, опанування новими техніками в процесі інтервізійної взаємодії,
залучення працівників психологічної служби до інноваційних форм роботи з
суб’єктами освітнього процесу; ознайомлення учасників з правилами та
особливостями роботи інтервізійної групи.
Зокрема,
обговорено наступні питання: особливості роботи інтервізійної групи; правила роботи в інтервізійній
групі; визначення особливості побудови конгруентних стосунків у системі
«практичний психолог –клієнт». А також були проаналізовані ситуації, що
виникають у роботі психологів з учасниками освітнього процесу.
Під час
засідання психологи активно та творчо працювали обмінювалися досвідом та поглядами,
а також відзначили актуальність і корисність таких зустрічей. За підсумками
роботи учасниками були вироблені рекомендації, щодо подальшої роботи.
Рекомендації
проведення
інтервізійної групи для практичних психологів опорних шкіл на тему «Інтервізія як метод цілеспрямованого пошуку
розв’язання професійних завдань працівниками психологічної служби».
З метою вдосконалення методичної та професійної
допомоги практичним психологам запроваджена у практику інноваційна форма роботи
- інтервізійна група.
Діяльність інтервізійних груп спрямована на вирішення
конкретної проблеми з практики консультативної роботи психолога шляхом
консультації, обміну думками з колегами-психологами, визначення пріоритетних
напрямків подальшої роботи з учнями, педагогами, та батьками учнів.
У роботі груп інтервізій допускаються різні форми
взаємодії: довготривалі, багаторазові сесії, разові консультації. Супровід
професійної діяльності в інтервізійній групі здійснюється через модерування.
Модерування –
діяльність, спрямована на розкриття потенційних можливостей спеціаліста та його
здібностей. Модерування дає змогу організувати процес вільної комунікації,
обміну думками та судженнями та підводить до прийняття професійно грамотного
рішення за рахунок реалізації внутрішніх можливостей.
Ведучий-модератор не вносить до групи нічого нового, а
допомагає потенційне перетворити на актуальне. Функція модератора – допомогти учасникам групи розкритися, виявити
приховані можливості та нереалізовані вміння.
Етапи роботи інтервізійних груп:
1. Представлення проблеми. Письмове фіксування групою
опорних моментів даної проблеми;
2. Полілог (обмін думками); ставлення конкретних
запитань, спрямованих на розуміння проблеми;
3.Самостійний аналіз проблеми. Запис думок, міркувань,
висновків з даної проблеми;
4. Обговорення проблеми учасниками групи, професійне
визначення її сутності, змісту, причин, факторів, що її зумовлюють;
5.Типологія проблеми (особистісна, ситуативна, пов’язана з
певним напрямком роботи тощо);
6. Висловлення пропозицій, можливих варіантів
вирішення проблеми, обгрунтування шляхів, методів і форм їх реалізації;
7. Вибір оптимальних варіантів вирішення проблеми;
8. Визначення можливих перспектив роботи за проблемою,
яка розглядалася.
Пропозиція урізноманітнити форми
роботи досить непогана, та поки що складно зрозуміти, чим робота інтервізійної
групи ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ від тренінгу,
від еврестичної бесіди, дискусії, круглого столу.
Намагаємося знайти спільне та відмінне.
Інтервізія – від французької – навчання, що
відбувається в групі за відсутності викладача.
Інтервізія - структуроване обговорення, пошук
ефективних способів виходу із ситуації.
Інтервізія - дружня підтримка та навчання.
Інтервізія – це потужна форма спільної
творчості, заснована на тому факті, що люди мають різні погляди на проблеми
Інтервізія - взаємна консультація або обмін
досвідом між колегами.
ІНТЕРВІЗІЯ (дослівно
перекладається як погляд усередину, проникнення в суть) – чітко структурований
метод групового розв’язання проблемних питань, що потребує «занурення в тему»
всіх учасників.
Поки що важко вловити специфіку методики проведення,
щоб інтервізію НЕ ПЕРЕТВОРИТИ на іншу форму активної взаємодії педагогів.
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
ТА ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРВІЗІЙНИХ ГРУП
Необхідна умова фахової
компетентності практичного психолога - неперервність освіти. Ефективною формою
самоосвіти та підвищення власної кваліфікації є інтервізії та супервізії.
В інтервізійній
групі представляються й обговорюються випадки з консультативної та
корекційно-розвивальної практики у колі колег, що допомагає спеціалісту
ефективно подолати труднощі власної професійної діяльності. Це метод колегіальної
взаємодії, результатом якої є набуття нових знань, рефлексія власного досвіду
роботи.
Водночас, це і можливість
познайомитися з методами і техніками роботи, поглядами і підходами колег,
екологічно опрацювати негативні почуття, які неодмінно виникають в процесі
роботи, а також можливість отримати колегіальну підтримку, відкрити новий
погляд на роботу з клієнтом, збагатитися досвідом колег, розширити свої
професійні можливості.
Це особливо цінно, враховуючи те, що
психологічна служба в закладах освіти багаточисельна, тому обмін фаховим
досвідом такий важливий. Крім того, інтервізійна група допомагає
зберігати професійну позицію, адже передбачає уточнення професійних меж.
Час роботи групи
розподіляється на представлення випадку з практики, рефлексію почуттів, що
виникли в учасників під час представлення, задоволення запиту на інтервізії,
зворотний зв'язок того, хто висунув випадок. Тут слід зазначити, що
важлива не стільки схема, скільки дотримання загальноприйнятого регламенту,
який контролюється модератором. Дотримання рамок дає почуття безпеки всім
учасникам.
Учасник має право
розпорядитися відведеним йому часом на свій розсуд. Це може бути клієнтський
випадок, досвід групової роботи, обговорення актуальних для нього професійних
питань, клінічна дискусія та ін.
Періодично
влаштовується обговорення самого процесу інтервізії, де надається
можливість рефлексії почуттів, що виникають в процесі роботи групи, коли кожен
має досвід ведення групи та представлення випадку. Подібні інтервізії допомагають
ясніше усвідомлювати процеси групової динаміки і коригувати роботу групи.
Руйнівним може
виявитися порушення регламенту, обговорення роботи поза групою і не повним
складом. Небезпечно для працездатності групи поява фіксованих ролей учасників,
що часто спостерігається в «нерівномірних» групах. Наприклад, виділяється
«найбільш рівний» серед рівних, який претендує на роль супервізора.
Зупинимося на
характеристиці процесу інтервізії.
Перед початком інтервізії слід інформувати учасників щодо регламенту роботи
групи (місця, часу, складу учасників, тривалості, теми). До складу учасників
інтервізійної групи входять фахівці, об’єднані спільною практикою, або ж члени
реального колективу, які разом здійснюють психолого-педагогічний супровід. Як
правило, один з учасників виносить на обговорення один проблемний випадок,
емоційно-насичену ситуацію з практики і окреслює ті питання, відповідь на які,
він бажає отримати.
Модератор
інтервізійної зустрічі уточнює її часовий регламент.
Учасник, який висуває випадок для обговорення презентує його. Важливим
зауваженням є те, що група задає виключно запитання – уточнення, які не містять
прихованих гіпотез і припущень. Уточнення стосуються здебільшого того, що і як
відбувалося в проблемній ситуації, а не чому вона виникла. Після відповідей на
запитання і уточнення запиту, модератор зустрічі резюмує проблему чи випадок,
виділяючи центральні моменти: особистісні фактори психолога, пов’язані зі
знаннями, навичками і ставленням (емоціями, переконаннями, цінностями),
психофізичним станом; взаємодія між психологом і клієнтом; ситуація / умови;
інтерпретація психологом ситуації, досвіду (ймовірних загроз, небезпек,
прогнозів тощо) [3].
Завершальним
етапом роботи інтервізії є рефлексивне обговорення роботи
тим колегою, який висував випадок для аналізу. Він може також представити
зворотний зв'язок конкретним учасникам, про ефективність їх діяльності,
подякувати за підтримку або висловитися про свій стан.
На завершення
модератор, з метою інтеграції виконаної роботи, спрямовує учасників
висловлюватися щодо ходу та змістовності зустрічі.
А. Журавель дає таке
визначення інтервізії (лат. inter – між,
visio – бачення) – метод кооперативного
навчання, у ході якого надається професійна підтримка колегам у їхніх робочих,
актуальних на даний момент труднощах, створюються психологічно комфортні,
сприятливі умови для пошуку та побудови власних стратегій консультативної
діяльності кожним із членів інтервізійної групи і здійснюється профілактика
професійного застою (деформації) та емоційного вигорання практикуючих
спеціалістів» [1].
Завданнями
інтервізійної групи науковець називає: - створення
професійного поля, сприятливої атмосфери для обміну досвідом, для підтримки та
підвищення професійного рівня членів групи;
‐
обмін думками про те, як в конкретному, пред’явленому на інтервізію випадку
підтримати ресурси колеги, прояснити процес його взаємодії зі своїм клієнтом і
окреслити пріоритетні напрямки подальшої роботи з клієнтом;
‐
у ході розгляду пред’явленого конкретним учасником питання чи винесеного ним на
обговорення консультативного випадку, висловлення учасниками групи своїх поглядів,
гіпотез, можливих стратегій надання психологічної допомоги у ситуації, що
склалася [1].
Водночас, пред’явник ситуації може взяти
до уваги або відмовитися від думок, гіпотез, зворотного зв’язку.
У висновках хочеться
процитувати В. Андреєву, яка зазначає, що «створення
та робота інтервізійної групи – це унікальний і творчий процес, простір
розвитку фахівця через обмін і пошук ідей. Несвідоме збирає нас за своєю
логікою, створює простір, де ми проживаємо і знаходимо частини себе. Ми
доповнюємо, віддзеркалюємося один в одному і маємо можливість збирати відгуки
на матеріал «замовника» вцікавий і різноплановий матеріал» (Цит. за І.Ю.
Маргошиною [2].
Учасниками
школи педагогічної майстерності були запропоновано
такі рекомендації:
1) оскільки групове навчання
збільшує здатність до слухання і вербального залучення, ризикуйте і висловлюйте
свої почуття та думки;
2) знижуйте свою
особистісну фрустрацію шляхом обговорення окремих моментів з членами групи, що
їх хвилюють;
3) спостерігайте за
подібністю того, як Ви сприймаєте відносини з членами групи і клієнтами.
Порівнюйте, обговорюйте подібність і відмінність;
4) рухайтеся вперед від
динаміки росту клієнта до особистісно-професійної
динаміки, коли представляєте свій випадок.
