Психологічний супровід та підтримка дорослих і дітей у кризових ситуаціях

Професійний діалог для практичних психологів закладів професійно-технічної освіти „Психологічний супровід та підтримка дорослих і дітей у кризових ситуаціях”. У китайській мові слова "криза" і "можливість" позначаються одним і тим же ієрогліфом, і в цьому полягає величезна мудрість. К. Тернер Психологічний супровід та підтримка дітей та дорослих у кризових ситуаціях є важливим елементом для підтримки психічного здоров'я та здатності людини долати труднощі. Кризова ситуація може бути будь-якого роду - від природних катастроф, до особистих криз, таких як втрата роботи, розлучення, хвороба або смерть близької людини. Незалежно від причини кризи, люди можуть переживати важкі емоції, такі як тривога, страх, розпач та безпорадність. Психологічний супровід та підтримка допомагає зменшити ці емоції та надати підтримку тим, хто потребує допомоги. Виклики сьогодення та соціальні очікування зумовили до обговорення та ретельного огляду зазначеної теми на засіданні професійного діалогу для практичних психологів ЗПТО, що відбулося 23 травня 2023 р. „Психологічний супровід та підтримка дорослих і дітей у кризових ситуаціях»”. Олайн-засідання підготовлене та організоване Світланою Демидась, методистом навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи. Мета засідання полягала в тому, щоб поглибити знання, вміння та навички учасників в галузі психологічних аспектів кризових ситуацій та адаптації в особливих умовах; розглянути важливі теоретичні аспекти переживання кризових травматичних ситуацій та практику надання психологічної допомоги дітям та дорослим; ознайомити практичних психологів з ефективними техніками та прийомами, які використовуються в роботі з постраждалими для стабілізації стану. Зокрема СвітланаДемидась, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО розкрила питання щодо видів та особливостей критичних та кризових ситуацій, механізмів впливу кризових ситуацій на особистість та форми подолання кризових ситуацій. Оксана Жизномірська, кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО акцентувала увагу на кризових ситуаціях та ролі адаптаційних ресурсів людини, соціальних стереотипів у формуванні поведінкових стратегій з метою подолання особистісних криз та критичних ситуацій. професійному самоствердженні та саморозкритті особистості практичного психолога, педагога у викликах сьогодення. Валентина Гузік, практичний психолог ДНЗ «Чортківське ВПУ» смт. Заводське; зосередила увагу на особливостях реакції особистості на стрес в екстремальних травматичних умовах: емоційні, поведінкові, соціальні когнітивні та фізіологічні зміни їх психологічні наслідки(досвід роботи). Наталія Війтик, практичний психолог ПТНЗ Заліщицьке ВПУ м. Заліщики, розкрила питання ролі практичного психолога у кризових ситуаціях, запропонувала практичні поради та рекомендаці щодо роботи з дітьми та дорослими в кризових ситуаціях: Інна Сіньковська, завідувач науково-педагогічної бібліотеки ТОКІППО підготувала рекомендаційний бібліографічний список літератури, новинки психологічних видань із даної теми.. Учасники обмінювалися позитивним досвідом, висловлювали щирі подяки, продукували нові ідеї, окреслювали свої бачення щодо подальшої співпраці та ефективної психологічної комунікації. Дякую усім за розуміння та співпрацю.

Резильєнтність: життєстійкість в умовах війни.

В період довготривалого стресу, з яким стикнувся кожен українець на допомогу приходить наша внутрішня супер-сила – Резильєнтність. Це здатність зберігати стабільний рівень психологічного та фізичного функціонування в несприятливих ситуаціях, адаптуватись і виходити з них без стійких порушень. Простими словами – це життєстійкість, вміння справлятись з труднощами, кризовими ситуаціями та зростати, переживши складний досвід та виклики. Базується резильєнтність на наших: • Цінностях • Мисленні • Емоційній регуляції • Діях • Об’єднанні і спільній діяльності з іншими • Ресурсах Про резильєнтність є дві новини: частково її базовий рівень закладено природою. Хтось з народження є більш витривалим, легше та швидше відновлюється після стресових подій. Друга (хороша) новина, оскільки резильєнтність можна метафорично назвати нашим психічним мʼязом, то його як і звичайні мʼязи можна розвивати і нарощувати. Для цього необхідна регулярність занять, їх помірність, аналіз впливу, час для відновлення і час для зростання. З чого почати розвиток своєї життєстійкості? 1. Забезпечити базу Попіклуйтесь про основу, на яку спирається наша якісна життєдіяльність як така: повноцінне харчування, сон, фізична активність. 2. Розбивати великі цілі на маленькі кроки і помічати досягнення. Магія дрібних кроків в досягненні своїх цілей полягає в тому, що одразу результат наче не помітний, проте накопичувальний ефект від них перевищує будь які одноразові гіпер-зусилля. Важливо хвалити себе за регулярність дій і відмічати свій розвиток. 3. Бути собі другом. А що, якщо можна не лише критикувати, а і хвалити, вірити в себе і підтримувати, як найкращий друг? Класною практикою для розвитку цієї навички є щоденник вдячності. Щодня пиши мінімум три речі за які ти собі сьогодні вдячна і помітиш, наскільки доброзичливішою до себе станеш. 4. Знати і вчасно поповнювати свої ресурси Склади список справ, які тобі подобаються, допомагають відновити сили і приносять задоволення. Обовʼязково займайся ними. Маленькі приємності мають бути щодня, а великі внесені в план першими і пріоритетними. Спочатку піклування про себе і свої сили, потім – піклування про світ. 5. Будувати стосунки з іншими. Спілкування і глибокі стосунки з близькими людьми, взаємодія з однодумцями і створення спільних справ та спогадів є нашим величезним ресурсом. Складні часи легше переживати разом, маючи можливість проговорити, поділитись своїм станом і отримати прийняття та підтримку. Вкладайся в відносини з цінними для тебе людьми.