Психічне здоров’я педагога: що потрібно знати?

Психічне здоров’я педагога: що потрібно знати?
 Психічне здоров’я –повноцінний розвиток і злагоджена робота всіх психічних функцій, стан душевного благополуччя, що характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів, що забезпечує адекватну до умов навколишньої дійсності регуляцію поведінки, діяльності. Досить актуальною є проблема психічного здоров’я особистості, яка зумовлена реаліями життя. Проблема психічного здоров’я привертає увагу багатьох дослідників різних галузей науки і практики: філософів, медиків, педагогів, соціологів, психологів тощо. Зупинемо нашу увагу на збереженні психічного здоров’я педагогів. Адже у їх професійній діяльності кількість стресогенних чинників постійно зростає.

Наслідками їхнього впливу є постійне переживання, дратівливість, тривожність, надмірна схвильованість, невпевненість, що негативно позначається на здоров'ї педагога та призводить до професійного вигорання. Аби уникнути цього, одним із головних завдань педагога та керівника навчального закладу має бути робота над збереженням та зміцненням психологічного здоров’я. Професійною вимогою до керівника закладу є надання підтримки й допомоги дітям, їхнім батькам, а інколи й колегам, що передбачає регулярну взаємодію у системі «людина-людина».

Педагоги щодня зазнають стресу, беручи на себе соціальну відповідальність за виховання, безпеку та здоров’я дітей, ведення робочої документації. Недарма педагогічну діяльність вважають найбільш стресогенною. Уміння педагога розпізнати в себе симптоми стресу, з’ясувати причини, що його зумовлюють, дасть змогу подолати його наслідки. А допомогти педагогам це зробити можуть керівник освітнього закладу, методист, практичний психолог.

Розглянемо симптоми стресу.

Стрес має чотири групи симптомів:

когнітивні — погіршення пам’яті; підвищення тривожності;

емоційні — дратівливість, пригніченість та постійне відчуття занепокоєння;

поведінкові — зниження апетиту або, навпаки, надмірне споживання їжі; безсоння або надмірна сонливість; відсутність інтересу та недовіра до оточення; небажання виконувати професійні обов’язки;

фізіологічні — фізична слабкість; головний біль; постійне відчуття втоми; прискорене серцебиття тощо.

Помітивши у педагога перші симптоми стресу, керівник освітнього закладу обговорює з ним це, намагається з’ясувати, що призвело до змін у поведінці та настрої або до виникнення певного захворювання. До того ж радить педагогу звернутися по допомогу до практичного психолога освітнього закладу. Найчастіше лише спільними зусиллями можна уникнути поглиблення стресового стану або подолати його наслідки. З-поміж інших причин стресу виділяють надмірну зайнятість та надмірне прагнення до досконалості в усьому. У такому разі керівник закладу може, зокрема: змінити певні методи управління, якщо вони негативно впливають на освітній процес зменшити професійне навантаження на конкретного педагога, за умови, що до стресу призвела його надмірна зайнятість. Також у роботі педагогів, так і керівника освітнього закладу — наявні професійні стресові чинники, зокрема такі, як: відповідальність постійна концентрація уваги та контроль за перебігом освітнього процесу необхідність постійно засвідчувати свою компетентність зміни в освітньому процесі, до яких щоразу потрібно адаптуватися неналежне моральне та матеріальне оцінювання праці, що призводить до зниження якості життя педагогів, зниження престижу професії та, як наслідок, — до дефіциту кадрів багатофункціональність професійної діяльності, пов’язана з необхідністю одночасно виконувати різноманітні функції та дії робота з великим потоком професійно значущої інформації, що зумовлює постійну тривожність за рівень її засвоєння розширене міжособистісне спілкування та необхідність стежити за дотриманням професійних вимог у разі конфліктних та стресових ситуацій, що виникають під час взаємодії з колегами, дітьми та їхніми батьками.

Таким чином, психічне здоров’я у психологічному контексті розглядають як відносно стійкий стан особистості, який дає можливість людині усвідомлено, враховувати свої фізичні й психічні можливості, а також навколишні природні та соціальні.

Література:

1. Андрос М.Є. Психічне здоров’я особистості: психологічне консультування керівників шкіл / М.Є Андрос // Освіта і управління. Т.2. 1998. № 2. С.642.

2. Тимофієва М.П. Духовність як чинник формування психічного здоров’я особистості / М.П. Тимофієва // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип.414–415.Філософія. –Чернівці: Рута, 2008. С.23-27.

3. Тимофієва М.П. Психологія здоров’я: навчальний посібник / М.П. Тимофієва, О.В. Двіжона. Чернівці: Книги ХХI, 2009. –296 с.