Професійна компетентність працівника ПС в освітньому просторі.

Професійна компетентність працівника ПС в освітньому просторі.

«Якщо людина не знає, до якої мети вона рухається,

                              для неї жоден вітер не буде попутним»

                                                                                       Сенека.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства спостерігається тенденція до реформування системи освіти, ведеться пошук нових моделей організації освітнього процесу, що спрямовані на якісно нові взаємини та форми співпраці. А особливо зараз ми всі читаємо в новинах і чуємо з екранів телевізора, що освітній процес вже не буде таким як раніше. Яким буде побачимо на початку навчального року, але психологічно до цього треба бути готовим і нам працівникам ПС, і педагогам, і учням , та їх батькам.

Оскільки наша професійна діяльність - це робота з усіма учасниками освітнього процесу, то потребує від нас сомоосвіти та самовдосконалення, щоб розвивати свою професійну компетентність, а також адаптація до нових умов роботи нам, і звичайно в допомозі адаптації інших учасників освітнього процесу. Про це ми з вами будемо говорити далі.

Саме особистість працівника ПС має володіти певними професійними компетентностями, інноваційним мисленням, критичним баченням різних ситуацій та водночас характеризуватися позитивною «Я» концепцією. Ці професійні пріоритети спонукають до творчого саморозкриття, самоосвіти, справедливої вимогливості і тактовного ставлення до колег, учнів та їх батьків, а також практичні вміння вирішувати нестандартні ситуації, конфлікти, тощо. У Державному стандарті підкреслено, що зміст освіти створює передумови для індивідуалізації навчання, запровадження особистісно-орієнтовних педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентностей, а також, сьогодні за вимогою часу та ситуації, вдосконалення дистанційної форми роботи.

Стає очевидним, що досягнення сучасної освіти пов’язане з особистісним потенціалом працівника ПС, його професійною компетентністю, без якої неможливе розв’язання нових проблем навчання й виховання відповідно до нових освітніх парадигм та вимог. Особливо актуальним це є у період діяльності, пов’язаної з реалізацією  Концепції «Нова українська школа», підготовка педагогічного працівника до роботи в нових умовах.

Змінюється орієнтири освіти, змінюється й працівник ПС, цілі та завдання його діяльності і надважливе завдання – розвиток гармонійної компетентної особистості.

Отож, сучасний працівник ПС освітнього закладу має мислити гнучко, нестандартно, уміти адаптуватися до швидких змін та умов життя. Зараз якраз ми переживаємо ці зміни і кожен з нас може сказати як швидко він зміг до них пристосуватися.

Все це можливо за наявності високого рівня професійної компетентності, розвинених професійних здібностей, де компетентність виступає як якість, характеристика особи яка дозволяє їй (або навіть дає право) вирішувати певні завдання, виносити рішення, судження у певній галузі.

Основою цієї якості є знання, обізнаність, досвід соціально-професійної діяльності людини. Цим самим підкреслюється інтегративний характер поняття «компетентність».

Давайте розглянемо поняття «компетентність» як сполучення шести її складових:

·Концептуальної (наукової) – розуміння теоретичних основ професійної діяльності;

· Інструментальної – володіння базовими професійними вміннями;

· Інтегрованої – здатність поєднати теорію і практику під час вирішення професійних проблем;

·Контекстуальної – розуміння соціального і культурного середовища, у якому здійснюється професійна діяльність;

·Адаптивної – уміння передбачити зміни й заздалегідь бути до них готовим;

·Комунікативної – уміння ефективно використовувати письмові й усні засоби в міжособистісному спілкуванні.

Таким чином, професійна компетентність - це особистісні можливості, які дозволяють самостійно й ефективно реалізувати цілі освітнього процесу.

А основним напрямком удосконалення рівня професійної компетентності є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності, про це ми згадували на початку виступу, а тепер повернемося до більш детального розгляду.

Оскільки нові освітні технології сприяють поступовому зміщенню співвідношення «освіта – самоосвіта» до домінування самоосвіти. Швидкий розвиток сучасної науки, постійне нарощування інформації, підвищення вимог до будь-якого професіонала щодо його професійної компетентності потребують від кожної особистості прагнення й уміння систематично та наполегливо займатися самоосвітою.

Створення системи підготовки до самоосвіти – багатоаспектна проблема, що охоплює питання навчально-методичного, технічного, програмового, інформаційного, лінгвістичного, організаційного, психологічного забезпечення.

Самоосвіта є основною формою підвищення професійної педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи.

Отож, самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення, а механізм самоосвіти – це само формування (яким я себе зроблю, яким я себе уявляю).

Тобто - це усвідомлений рух від:

«Я» РЕАЛЬНЕ - «Я»ІДЕАЛЬНЕ - «Я» СФОРМОВАНЕ

Відмінною рисою самоосвіти психолога є те, що результатом його роботи виступає не лише самовдосконалення в особистому та професійному плані, а й розвиток учнів.

Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність, як наслідок, формується авторитет серед колег, учнів та їх батьків.

Отже, професійна компетентність працівника ПС - це інтегроване професійно особистісне утворення, в якому внутрішні ресурси людини, її особисті якості та здібності розглядаються як джерело й критерії ефективної предметної діяльності в системі освіти. Особистість, що володіє комплексом професійно значущих якостей, має високий рівень науково-теоретичної й практичної підготовки до творчої діяльності та ефективної взаємодії з учасниками освітнього процесу в процесі співпраці на основі впровадження сучасних технологій для досягнення високих результатів можна вважати компетентною.

Так, професійна компетентність, ґрунтуються на відповідальному ставленні до професійної діяльності, бажанні систематично підвищувати свій професійний рівень, прагненні досягти успіхів, здобувати авторитет і повагу в учнівському та педагогічному колективах.